АСЕПТИКА

АСЕПТИКА (грец. а — без + sëptіkos — що викликає нагноєння, гнильний) — комплекс заходів, спрямованих на запобігання проникненню мікроорганізмів у рану і в організм в цілому. А. переслідує основну мету: захист організму хворого і особливо рани від контакту із зовнішнім бактерійно зараженим середовищем; знищення мікроорганізмів за допомогою фізичних, хімічних, біологічних і механічних методів на всьому, що може контактувати з раною хворого, а також на предметах, які можуть стати джерелом розповсюдження внутрішньолікарняної інфекції. Основний закон А.: «Все, що контактує з раною, повинно бути вільним від бактерій». Метод А. є подальшим розвитком методу антисептики і тісно пов’язаний з ним (див. Антисептика). Основоположники А. — німецькі хірурги Е. Бергманн (E. Bergmann) і С. Шиммельбуш (С. Schimmelbush), російські — М.С. Суботін, П.І. Дьяконов. Сучасна А. передбачає знищення мікробів при різних шляхах передачі інфекції: повітряному, краплинному, контактному та імплантаційному. Джерелом повітряної інфекції є мікробні клітини, що знаходяться в повітрі. Основою профілактики повітряної інфекції є боротьба із запиленістю повітря у приміщенні стаціонару, перев’язувальних залах, операційних блоках. Основні заходи, спрямовані на зменшення повітряної інфекції, зводяться до: 1) оптимального вентилювання операційних і перев’язувальних (у т.ч. кондиціювання повітря); 2) обмеження відвідування операційних і скорочення пересування по них персоналу; 3) захисту від статичної електрики, яка спричиняє розсіювання пилу; 4) вологого прибирання приміщень, регулярного провітрювання і опромінювання операційної УФ-світлом; 5) скорочення часу контакту відкритої рани з повітрям. Краплинна інфекція — різновид повітряної інфекції, коли джерелом інфікування є повітря, забруднене крапельками слини з рота і дихальних шляхів хворого і персоналу або дрібними краплями інших інфікованих рідин. Основні заходи, спрямовані на боротьбу з краплинною інфекцією — заборона розмов в операційній, обов’язкове носіння масок, що прикривають рот і ніс медперсоналу, а також своєчасне поточне прибирання операційних. Контактна інфекція — інфікування рани нестерильними інструментами, інфікованими руками, матеріалами та ін. Профілактика контактної інфекції полягає у стерилізації всього, що стикається з раною, вводиться в організм людини під час операцій, перев’язувань, ін’єкцій тощо. Стерилізація проводиться фізичними та хімічними методами. До фізичних методів належить теплова стерилізація: пастеризація, кип’ятіння, стерилізація парою під тиском, сухим жаром; УЗ- і променева стерилізація. До хімічних методів стерилізації належить застосування хімічних речовин: пари формаліну, розчинів йоду, хлоргексидину біглюконату тощо. Імплантаційна інфекція — інфекція, що вноситься в рану з шовним матеріалом, тампонами, дренажами, протезами і т.п. Профілактика такої інфекції полягає в їх ретельній стерилізації. Для забезпечення заходів А. надзвичайно велике значення мають організаційні заходи (правильне планування хірургічних відділень і операційних блоків, використання моніторингових систем для спостереження за хворими) і санація персоналу. Знання і суворе дотримання правил А. всіма співробітниками є законом роботи в хірургічній практиці.

У фармації створення асептичних умов для проведення технологічного процесу з виготовлення ліків має свою специфіку. Так, необхідно запобігати контамінації обладнання, приміщень, вихідної сировини, матеріалів, проміжної продукції життєздатними мікроорганізмами і механічними частками з метою забезпечення стерильності готової продукції. Виробництво ліків в асептичних умовах в аптеках та на ФП здійснюється у спеціальних «чистих» приміщеннях, де нормується чистота повітря за вмістом мікробних тіл і механічних часток. У такі приміщення доступ персоналу і надходження вихідної сировини, матеріалів, напівпродуктів і обладнання дозволяється тільки через повітряні шлюзи. У «чистих» зонах повинен підтримуватися належний ступінь чистоти, а вентиляційне повітря, що надходить до таких зон, має проходити очищення з використанням фільтрів відповідної ефективності. Для виробництва стерильної продукції в асептичних умовах на фармацевтичних виробництвах виділяють чотири класи зон чистоти: клас А (зона наповнення, укупорки, змішування в асептичних умовах та ін.) потребує мінімального ризику контамінації з ламінарним потоком повітря; клас В — навколишнє середовище для зони класу А; класи С і D — чисті зони для проведення інших, менш критичних технологічних операцій. Для виготовлення стерильних ліків у аптеках необхідна наявність асептичного блоку, який повинен мати не менше 3 кімнат: передасептичну (шлюз), асептичну та апаратну. Асептичні умови виготовлення ліків у відповідних виробничих приміщеннях аптек і ФП забезпечуються за рахунок проведення технологічних та санітарних заходів: встановлення стерильної припливної вентиляції та рециркуляційних очисників повітря, збільшення кратності обміну повітря, застосування бактерицидних випромінювачів, спеціальної підготовки приміщень та санації персоналу.

Большой энциклопедический словарь. — М., 1997; Энциклопедический словарь медицинских терминов. / Гл. ред. Б.В. Петровский. — М., 1984. — Т. 3; Надлежащая производственная практика лекарственных средств / Под ред. Н.А. Ляпунова, В.А. Загория, В.П. Георгиевского, Е.П. Безуглой. — К., 1999; Петров С.В. Общая хирургия. — СПб, 2001.