АРТРАЛГІЯ

АРТРАЛГIЯ (грец. arthron — суглоб + algіа — біль) — біль у суглобі. А. проявляється не лише при хворобах суглобового апарата (артрит, артоз, захворювання м’яких періартикулярних тканин), а й при інших патологічних процесах (алергічний синдром, інфекційне захворювання, хвороба крові, нервової, ендокринної систем тощо). А. може бути зумовлена органічними (запальними, дистрофічними) змінами в суглобі та навколишніх м’яких тканинах, функціональними нейросудинними порушеннями. При запальних процесах у суглобах поява болю пов’язана з порушенням тканинного метаболізму і нагромадженням у синовіальній оболонці та періартикулярних тканинах продуктів, що подразнюють чутливі рецепторні закінчення. При дистрофічних захворюваннях суглобів виникнення відчуття болю зумовлено головним чином механічним подразненням синовіальної оболонки остеофітами, їх відламками, фрагментами некротизованого хряща. У патогенезі больового синдрому при функціональних А. (при вегетативно-судинній дистонії, психогенному ревматизмі, А., пов’язаній з метеорологічними коливаннями), вочевидь, відіграє велику роль судинний компонент (минаюче порушення кровопостачання суглоба) і надчутливість (гіперальгезія) рецепторної системи в ділянці суглобів. А. буває спонтанною та зумовленою рухом, локалізованою в 1–2 суглобах, у багатьох суглобах (поліартралгія). З’ясування характеру болю у суглобах має велике діагностичне і диференційно-діагностичне значення. Для інфекційно-алергічних поліартритів характерний постійний спонтанний біль різної інтенсивності, що підсилюється при тривалій нерухомості суглоба (пізно вночі, вранці) і примушує хворого рухатися, щоб полегшити його — «запальний» тип болю. При дистрофічних захворюваннях суглобів (остеоартрозі) інтенсивність болю у суглобі зазвичай невелика або помірна; біль з’являється при статичному і механічному навантаженні, при рухах, підсилюється до кінця дня і зникає вночі у стані спокою — «механічний» тип болю. Функціональна А. має, як правило, невизначений ритм, різну інтенсивність, може підсилюватися при психоемоційному напруженні, зникати під час сну, супроводжуватися вазомоторними розладами, парестезією. При застосуванні протизапальних препаратів і фізіотерапії А. цього роду не зникають, а лише незначно зменшується їх вираженість, однак при застосуванні седативних засобів, при зміні умов праці й побуту А можна усунути. А. варто диференціювати з неврологічними больовими синдромами (радикулярний, поліневротичний, табетичний біль тощо). Терапія А. спрямована на лікування основного захворювання.

 БМЭ. — М., 1975. — Т. 2; Ганджа І.М., Коваленко В.М., Лисенко Г.І., Свінціцький А.С. Ревматологія. — К., 1996; Коваленко В.Н. Ревматические болезни: критерии диагностики и программы лечения. — К., 1999; Коваленко В.Н., Гуйда П.П., Латогуз И.К. Диагностика и лечение ревматических болезней. — Х., 1999.