АРТЕРІЇ

АРТЕРІЇ (лат. arteria < грец. arteria, можливо від aёr — повітря + tёrein — утримувати) — судини, якими кров, збагачена киснем, рухається від серця до різних частин тіла. Залежно від товщини (діаметра) А. умовно поділяються на великі, середні та дрібні. А., що постачають кров до стінок тіла, називають парієтальними (пристіночними), А. внутрішніх органів — вісцеральними (внутрішніми). Серед А. виділяють також позаорганні, що несуть кров до органа, і внутрішньоорганні, що розгалужуються в межах органа і постачають кров’ю його окремі частини (сегменти, часточки). Багато А. одержують свою назву за назвою органа, який вони кровопостачають (ниркова, селезінкова). Деякі А. одержали свою назву від початку з більшої судини (верхня брижова, нижня брижова); за назвою кістки, до якої прилягає судина (променева); за напрямком судини (медіальна, що оточує стегно), а також за глибиною розташування (поверхнева або глибока А.). Дрібні судини, що не мають спеціальних назв, позначаються як гілки (rami). На шляху до органа або в самому органі А. гілкуються на більш дрібні судини. Розрізняють магістральний тип відгалуження А. та розсипний. При магістральному типі є основний стовбур — магістральна А. та бічні гілки, що відходять від неї. У міру відходження бічних гілок від магістральної А. її діаметр поступово зменшується. Розсипний тип розгалуження А. характеризується тим, що основний стовбур відразу поділяється на дві чи більше кінцевих гілок, загальний план розгалуження яких нагадує крону листяного дерева. При ускладненні руху по основній (магістральній) А. кров може текти по колатеральних обхідних судинах, що (одна або декілька) починаються від загального з магістральною судиною джерела чи від різних джерел і закінчуються в загальній для них судинній мережі. Стінка кожної А. складається з 3 шарів: внутрішнього, середнього та зовнішнього. Внутрішній шар (tunica intima) утворений ендотеліальними клітинами (ендотеліоцитами) і підендотеліальною оболонкою. Ендотеліоцити, що лежать на тонкій базальній мембрані, є плоскими тонкими клітинами, з’єднаними за допомогою міжклітинних контактів (нексусів). Підепітеліальний шар у дрібних А. (м’язового типу) тонкий, складається з основної речовини, а також колагенових і еластичних волокон. У більших А. (м’язово-еластичного типу) підендотеліальний шар розвинутий краще, ніж у дрібних А. Товщина підендотеліального шару в А. еластичного типу досягає 20% товщини стінки судини. Цей шар у великих А. складається з тонкофібрилярної сполучної тканини, що містить мало спеціалізовані клітини зірчастої форми. Іноді в цьому шарі є поздовжньо орієнтовані міоцити. У міжклітинній речовині у великій кількості виявляються глікозаміноглікани та фосфоліпіди. На межі із середньою оболонкою у А. є внутрішня еластична мембрана, утворена густо переплетеними еластичними волокнами, яка становить собою тонку суцільну або переривчасту пластинку. Середня оболонка (tunica media) утворена непосмугованими м’язовими клітинами спірального напрямку та еластичними і колагеновими волокнами. У різних А. будова середньої оболонки має свої особливості. Так, у дрібних А. м’язового типу діаметром до 100 мкм кількість шарів непосмугованих м’язових клітин не перевищує 3–5. Міоцити середньої (м’язової) оболонки розташовуються в основній речовині, що містить еластин, який виробляють ці клітини. В А. м’язового типу в середній оболонці присутні еластичні волокна, що переплітаються, завдяки яким ці А. зберігають свій діаметр. У середній оболонці А. м’язово-еластичного типу гладкі міоцити й еластичні волокна розподілені порівну. У цій оболонці є також колагенові волокна та одиничні фібробласти. В А. м’язового типу діаметром до 5 мм середня оболонка товста, утворена 10–40 шарами спірально орієнтованих гладких міоцитів, що з’єднані між собою за допомогою інтердигітацій. У А. еластичного типу товщина середньої оболонки досягає 500 мкм. Вона утворена 50–70 шарами еластичних волокон, товщиною 2–3 мкм кожне. Між еластичними волокнами розташовуються відносно короткі веретеноподібні гладкі міоцити. Вони орієнтовані спірально, з’єднуються один з одним щільними контактами. Навколо міоцитів знаходяться тонкі еластичні й колагенові волокна й аморфна речовина. Зовнішній шар, або адвентиція (tunica externa, s. advendcia), утворений пухкою волокнистою сполучною тканиною, що переходить у сполучну тканину сусідніх з А. органів. В адвентиції проходять судини, що забезпечують живлення стінки А. і нервових волокон. У зв’язку з особливостями будови стінок А. різного калібру виділяють А. еластичного, м’язового та змішаного типів. Великі А., в середній оболонці яких еластичні волокна переважають над м’язовими клітинами, називають А. еластичного типу (аорта, легеневий стовбур). Наявність великої кількості еластичних волокон протидіє надмірному розтяганню судини кров’ю під час скорочення (систоли) шлуночків серця. Еластичні сили стінок А., наповнених кров’ю під тиском, також сприяють просуванню крові по судинах під час розслаблення (діастоли) шлуночків. У такий спосіб забезпечується безупинний рух — циркуляція крові по судинах великого й малого кіл кровообігу. Частина А. середнього і всі А. дрібного калібру є А. м’язового типу. В їхній середній оболонці м’язові клітини переважають над еластичними волокнами. Третій тип — А. змішаного типу (м’язово-еластичного), до них відносять більшість середніх А. (сонна, підключична, стегнова та ін.). У стінках цих А. м’язові та еластичні елементи розподілені приблизно порівну. Варто мати на увазі, що залежно від зменшення калібру А. усі їхні оболонки стають тонші. Зменшується товщина підепітеліального шару, внутрішньої еластичної мембрани. Знижується кількість гладких міоцитів еластичних волокон у середній оболонці, зникає зовнішня еластична мембрана. У зовнішній оболонці зменшується кількість еластичних волокон. Ураження А. при різних захворюваннях (атеросклероз, гіпертонічна хвороба, ендартеріїт та ін.) потребує фармакологічної корекції. Є групи різних ЛП серцево-судинної дії. Напр. до ангіопротекторів належать пармідин, етамзилат, троксевазин та ін.; гіпотензивну дію мають папаверин, дибазол, еуфілін, андекалін. До гіполіпідемічних препаратів відносять холестирамін, колестипол, клофібрат, ловастатин.

 Анатомия человека: В 2 т. / Под ред. М.Р. Сапина. — М., 2001; Машковский М.Д. Лекарственные средства: В 2 т. — Х., 1998; Словарь физиологических терминов / Под ред. акад. О.Г. Газенко. — М., 1987.