АРОМОТЕРАПЕВТИЧНІ ПРОЦЕДУРИ

АРОМОТЕРАПЕВТИЧНІ ПРОЦЕДУРИ — метод аромотерапевтичного догляду, спрямований на досягнення бажаного терапевтичного ефекту. Не існує чіткого поділу шляхів уведення аромокомпозицій (комплексу ефірних олій) через органи нюху, шкіру чи слизову оболонку. Як правило, будь-яка А.п. комплексно впливає на організм. Умовно А.п. поділяють на процедури загальної та місцевої дії. Критерієм оцінки правильного добору А.п. є самопочуття клієнта під час сеансу. Добір аромокомпозиції та дозування проводять у присутності клієнта, у разі виникнення ознак непереносимості (ідіосинкразії) необхідно відразу припинити використання цієї аромокомпозиції. Одна з найважливіших переваг аромокомпозицій — різноманіття способів їх застосування: масаж, аромованни, компреси та ін. Аромолампа — спеціальний контейнер (чаша), обладнана джерелом тепла, що забезпечує випаровування ефірних олій. Бувають електричні або аромолампи «чайного світла», тобто зі свічкою. Аромолампи виготовляють із різного матеріалу (кераміки, скла, алебастру, металу). Принцип роботи всіх аромоламп однаковий: над джерелом тепла на певній відстані встановлюється відносно глибокий контейнер, куди наливають воду і після її нагрівання додають аромокомпозицію. Відбувається поступове насичення повітря ароматом. Процедура триває приблизно 0,5–1,5 год.

Існують неапаратні й апаратні інгаляції, які можуть бути холодними й гарячими. Інгаляції можна проводити шляхом вдихання ефірних олій через ніс (методика загальної дії) або через рот (відносно локальний метод). Неапаратні інгаляції здійснюють шляхом активного вдихання ароматів ефірних олій. Для проведення гарячих інгаляцій в ємність із широким горлом вливають 0,5–1 л киплячої води. Після деякого зниження температури додають 2–3 краплі ефірної олії у воду та наближають обличчя до пари на 20–25 см, негайно накривають голову і ємність рушником, закривають очі і вдихають пару. Доцільно періодично (за необхідністю) переривати процедуру, щоб подихати свіжим повітрям і очистити носові ходи. Оптимальний час інгаляції 3–5 хв, процедуру можна повторювати 2–3 рази на день. Після інгаляції необхідно витерти обличчя і протягом 1–1,5 год не виходити на відкрите повітря. Існує безліч різних модифікацій інгаляторів (напр. інгалятор типу Махольда), що дозволяють здійснювати як холодні, так і гарячі інгаляції через рот (апарат поміщають у рот як курильну люльку і вдихають повітря через рот, а видихають носом; частіше застосовують при захворюваннях гортані, бронхів, легень) або через ніс (носову частину приладу насаджують на мундштук і ароматизоване повітря вдихається носом; застосовують при захворюваннях носа, гортані, легень тощо). Як правило, в інгаляторах використовують водно-спиртові розчини ефірних олій різної концентрації в холодному чи гарячому вигляді. Гарячі інгаляції — теплова процедура безпосереднього активного вдихання аромату ефірної олії. Частіше такі процедури проводять із лікувальною й оздоровчою метою у разі захворювань ВДШ, при застуді. Технологія гарячих інгаляцій така: у посудину налити гарячої води (45–55 °С), заздалегідь приготувати суміш ефірних олій. Закрити рушником голову й оголені плечі і вже під рушником поступово додавати суміш у воду, починаючи з 3–5 крапель і підвищуючи дозу у разі необхідності. Повільно і глибоко вдихати теплий пар, бажано носом. Термін проведення процедури 15–20 хв 1–2 рази на день. Очі під час інгаляції тримати закритими. Після процедури протерти обличчя і груди сухим махровим рушником і відпочити. Холодні інгаляції — процедура безпосереднього вдихання аромату ефірних олій без проведення теплової процедури. Вдихати слід спокійно, глибоко, рівномірно. Час проведення процедури — 5–10 хв. Частіше такі процедури проводять для ароматизації помешкань і дезінфекції повітря, а також для створення хорошого настрою та відновлення сили. Ультразвукові інгаляції дозволяють вводити аромокомпозиції в більш глибокі відділи бронхіального дерева. Хороші результати для пацієнтів із хронічним бронхітом і бронхіальною астмою дає використання ультрафорезу лавандової олії на проекцію тимуса.

Ароматичні ванни за рахунок високої проникаючої здатності ароморечовини, яка швидко всмоктується шкірою, виявляють лікувально-профілактичну дію. Ефірні олії надходять у кровотік, лімфотік, впливають на рецептори шкіри (подразнювальна дія), біологічно активні точки та зони, на органи й системи всього організму. Аромованни сприяють розслабленню, очищають шкіру, мають потужний вплив на легені, кишечник, нирки, гормональну і нервову систему. При цьому відбувається виділення з макрофагів шкіри різних БАР (гістаміну, ацетилхоліну та ін.). Ці речовини знижують тонус судин, розширюють артеріоли, що сприяє підвищенню температури тканин на 0,4–0,9 °С. При цьому рефлекторно підвищується кровотік у скелетних м’язах та внутрішніх органах. Підвищується інтенсивність вуглеводного, жирового та мінерального обмінів в організмі, внаслідок чого у крові знижується вміст холестерину і β-ліпопротеїнів низької щільності. Аромованни можуть бути гарячими й прохолодними, загальними та місцевими (для рук, ніг). Загальна аромованна — додавання безпосередньо у воду ефірних олій (10–15 крапель на 200 л води) чи препаратів, що містять ефірні олії. При використанні аромопрепаратів 15–30 мл (1–2 столові ложки препарату для ванн) змішати зі струменем теплої води у ванні. Температура води у ванні не повинна викликати потовиділення, оскільки при цьому уповільнюється поглинання шкірою аромокомпозиції. Варто пам’ятати, що чисті ефірні олії не розчиняються у воді, вони плавають на її поверхні. Потрапляння їх на слизову оболонку очей, в порожнину рота, на слизову оболонку статевих органів може викликати подразнення. Тому більш раціонально використовувати їх у суміші з природними емульгаторами. При сухій шкірі можна додати у воду 1–2 столових ложки олії-носія. Оптимальна температура води для загальної ванни залежить від заданої терапевтичної дії. Час процедури — 5–30 хв. Рекомендується проводити не частіше ніж через день, на курс — 10–12 сеансів. Аромованни широко застосовують у психоаромотерапії. Ванни з правильно підібраними ефірними оліями більш ефективно впливають на психіку людини, ніж лікарські трави. Одним із різновидів аромованн є аромованна з солями. Ароматні солі для ванн — це харчова сіль кухонна великокристалічна, просочена ефірними оліями. Альтернативою є суміш харчової соди й солі, також просочена ефірними оліями. Як адсорбент деякі виробники використовують кремнієвий пісок із мікроелементами. Але частіше самі ефірні олії (їх важкі фракції) виступають як адсорбенти. Ароматні солі застосовують для лікувальних ванн, а також для ванночок рук, ніг, суглобів. У цих випадках можна використовувати ароматну сіль у більш високій концентрації. Ця процедура усуває біль у м’язах і суглобах, сприяє лікуванню дерматологічних захворювань. Крім того, ароматні солі особливо рекомендуються для людей із проблемною жирною шкірою. Місцеві ванни можна робити в домашніх умовах, використовуючи необхідну ємкість, куди занурюють руки чи ноги. Щоб м’язи під час процедури не напружувалися, руки вільно згинають у ліктьовому, а ноги — у колінному суглобі. Температура води в таких ваннах може бути постійною, контрастною чи поступово підвищуватися залежно від мети процедури. Тривалість теплих і гарячих ванн при постійній температурі води — 10–20 хв, холодних — 5–10 хв. Курс включає від 7 до 14 процедур, що проводяться щоденно або через день. Теплі й гарячі ванни призначають частіше при деяких запальних захворюваннях суглобів ступнів і кистей, респіраторних захворюваннях, безсонні. Прохолодні й контрастні ванни — при схильності до частих застуд з метою загартовування, при деяких захворюваннях судин кінцівок, підвищеному потовиділенні.

Розтиранняаромопроцедура, яка виявляє виражений зігріваючий ефект за рахунок інтенсивного впливу аромосуміші на проблемну ділянку тіла, викликаючи потужний приплив крові, прискорення процесів обміну в тканинах, регенерації. Процедура впливає на лімфатичну, дихальну системи та кровообіг, виявляє протизапальну та імуностимулювальну дію. Розтирання рекомендується при запаленнях м’язів, нервової, сполучної тканин, впливає на лімфатичну систему, хребцевий стовп. При виконанні процедури у базисну олію додають необхідну кількість ефірної олії, наносять на необхідну ділянку шкіри і втирають.

Компрес (лікувальна пов’язка) готують із декількох шарів марлі й шару вати, які закріплюють бинтом. Компреси можуть бути зігрівальними, гарячими або холодними, сухими й вологими залежно від очікуваного результату. В компресах використовують протизапальну, протинабрякову, знеболювальну, спазмолітичну дію ефірних олій. При компресах рекомендується робити аплікації з бавовняної тканини, складеної в декілька шарів і бажано просоченої сольовим розчином. Використовують компреси двох видів: холодні (5–10 °С) і гарячі (38–42 °С). Якщо травматичне або запальне ушкодження м’яких тканин і суглобів сталося недавно, рекомендують холодні компреси. При холодному компресі додають ефірну олію в холодну воду. Намочують у воді тканину, віджимають і прикладають до місця ушкодження, зафіксувавши зверху тонкою поліетиленовою плівкою чи бинтом. Компрес варто тримати доти, поки він не зігріється до температури тіла, після чого зняти. Процедуру повторювати 2–3 рази на день у перші 2–3 доби після травми. Гарячі компреси більше підходять для застарілих ушкоджень, при абдомінальних (після усунення хірургічної патології) м’язових болях. Зігрівальні й гарячі компреси призначають як розсмоктувальні, відтягувальні процедури. Гарячі й зігрівальні компреси протипоказані при дерматиті, порушенні цілісності шкіри, фурункульозі. Для гарячого компресу вода повинна бути дуже гарячою. Компрес потрібно обновляти, як тільки він охолоне до температури тіла. Іноді буває досить накласти на компрес попередньо нагрітий рушник або вовняну тканину. Оптимальна тривалість процедури — 1,5–2 год. Застосування компресів може бути 1–2 рази на день, на курс — 12–15 компресів. У воду необхідної температури додають ефірну олію, після чого змочують у приготовленому розчині бавовняну тканину, злегка віджимають, прикладають до хворого місця, чола, шиї (крім ділянки щитовидної залози), ікроножних м’язів, попереку, суглобів і закріплюють сухою тканиною (якщо необхідно — теплою). Час процедури — 5–40 хв.

Примочки — процедура короткочасного впливу на обмежену ділянку тіла, яка виявляє знеболювальну, протинабрякову, антиоксидантну та інші види дії. Примочки бувають холодні (найчастіше використовують при гострих захворюваннях, напр. гарячці, опіках, свіжих травмах, напр. гематоми, удари, розтягнення) і гарячі, які рекомендують застосовувати при застійних і запальних процесах. Рекомендований курс — 20–30 процедур.

Пов’язки також є процедурою короткочасного впливу на обмежену ділянку тіла, особливо показані при різних шкірних ушкодженнях. Аромосуміш наносять на марлевий тампон, який накладають на 2–4 год на уражену ділянку, після чого його змінюють новим. Найчастіше пов’язки використовують з аромосумішами антисептичної, протигрибкової, протинабрякової дії.

Аплікації застосовують для впливу на обмежені ділянки шкіри (зона келоїдного рубця, стрій, бородавки, нігтьова пластина) із використанням як чистих ефірних олій, так і аромосумішей з метою розсмоктування, розгладжування чи полірування.

Обгортання рекомендується при ожирінні, целюліті, набряклості, як тонізуюча процедура шкіри (особливо жирної), а також для профілактики різних дерматологічних захворювань. Для проведення цієї процедури готують водний розчин ефірних олій: на 2 л води очищеної (температура 25–30 °С) додають до 10 крапель ефірної олії чи комплексу ефірних олій. Потім приготовленою сумішшю змочують простирадло, віджимають, швидко і щільно обгортають ним тіло. Тривалість цієї процедури не більше 60 хв. На курс призначають 15–20 обгортань. Протягом процедури відбуваються фазові зміни терморегуляції пацієнта. У першу фазу (перші 10–15 хв) за рахунок різниці температур простирадла і тіла відбувається виділення тепла з організму і зниження його температури. У другій фазі (20–40 хв від початку процедури) настає розширення судин шкіри, зниження АТ і частоти дихання. У третій фазі (40–60 хв від початку процедури) у хворого починається сильне потовиділення та інтенсивне тепловиділення.

Аромомасажодин з найбільш активних способів впливу на організм. Він забезпечує швидке проникнення ароматних речовин у лімфатичне і кровоносне русло. Контакт із нервовими закінченнями у шкірі викликає негайну реакцію нервової системи, внаслідок чого вже під час процедури пацієнт відчуває ефект релаксації, зменшення напруженості. Масаж з ефірними оліями має позитивний вплив на органи дихання, кровообіг, ЦНС і периферичну нервову систему, сприяє оздоровленню печінки, кишечнику, залоз внутрішньої секреції. Аромомасаж об’єднує два методи впливу: безпосередньо сам масаж (визнаний метод лікування при багатьох захворюваннях) і аромотерапевтичну процедуру з проникненням ефірних олій крізь шкіру. Крім того, запахи, що містяться в повітрі кабінету, впливають на нюх. Аромотерапевтичний масаж за впливом більш м’який і ніжний, легше і швидше відбувається розігрівання тканин; пролонгація масажного ефекту на 40–90 хв порівняно з класичним масажем. Аромомасаж розпочинається з нанесення олії з неглибокої ємкості, що легко відкривається. Оскільки відбувається швидке випаровування аромосуміші, під час процедури аромофлакон має бути закритим. Ефективність аромотерапевтичного масажу залежить від його тривалості (мінімальний час — 20 хв) та правильно підібраної композиції ефірних і жирних олій. Після добору рецептури відповідно до захворювань пацієнта відбирають необхідні олії і відважують або відмірюють у кількості, передбаченій прописом. Об’єм приготовленої суміші залежить від маси тіла пацієнта і передбачуваного використання. Потім аромосуміш переливають у ємність для використання і привласнюють їй символ. Той же символ зазначають на рецепті. Рецепт зберігається в кабінеті аромотерапевта в картотеці та в карті клієнта. Розчин для масажу, як правило, готують щоразу перед процедурою. На один загальний масаж потрібно в середньому 10 мл аромосуміші. Можливе попереднє приготування аромоносія на курс аромомасажу в кількості 100 мл. У цьому разі одноразову дозу аромокомпозиції додають в аромоносій безпосередньо перед масажем краплями, ретельно перемішуючи. Після додавання олій суміш варто добре струснути. Користуватися аромоолією для масажу необхідно в такий спосіб: нанесіть декілька крапель на долоні, щоб рідина злегка розігрілась, а потім масажуйте відповідні частини тіла протягом 3–5 хв, щоб рідина цілком всмокталась у шкіру. Дозують ефірні олії краплями. При аромотерапевтичному масажі прийнято використовувати три види рухів: погладжування пальцями, долонями, основами долонь; легке надавлювання долонями, основою долонь, пальцями, великими пальцями, кісточками пальців; струшування (постукування) долонями чи пальцями.

Сауна. У безпечному місці над нагрівачем сауни поміщають у ємності із широким горлом водяний розчин аромокомпозиції з ефірної олії чи суміші ефірних олій у розрахунку 1 столова ложка на 5 м2 приміщення. Цією сумішшю також можна покропити дерев’яні лавки та стіни. За 1 хв до виходу виплеснути на розпечені камені трохи водяного розчину аромокомпозиції. Тривалість цієї аромопроцедури — 3–5 хв, можна збільшувати і до 10–15 хв. Після сауни чи лазні рекомендується проводити аромомасаж або самомасаж з такою ж аромокомпозицією, яку використовували під час банних процедур.

Лазня. На розігріту поверхню джерела пари (камені, цемент тощо) нанести водяний розчин аромокомпозиції (1 столова ложка на 5 м2 приміщення) ковшем на довгій дерев’яній ручці, щоб уникнути опіку рук. Цим розчином протирають дерев’яні полиці, а також запарюють віники.

 Башура О.Г., Баранова І.І. Практичне керівництво з аромокосметичних засобів. — Х., 2003; Дудченко Л.Г., Потебны Г.П., Кривенко Н.А. Ароматерапия и аромамассаж. — К., 1999; Кэрол Мак-Гилвери, Джими Рид. Основы ароматерапии. — М., 1997; Практическое руководство по косметологии и аромологии / Под ред. А.Г. Башуры. — Х., 1999.