АРАЛІЯ

АРAЛІЯ (Arа`lia — індійська назва рослини невідомої етимології) — рід родини Аралієвих: дерева, кущі, високі багаторічні трав’янисті рослини. Близько 35 видів поширено у тропіках та субтропіках Північної півкулі, 3–5 видів — на Далекому Сході. Офіцинальним видом є А. висока — Aralia elata (Miq.) Seem. (лат. elatus — високий); син.: А. маньчжурська — Aralia mandshurica Rupr. et Maxim; рос. назва: аралия высокая (а. маньчжурская, шип-дерево, чертово дерево). Невелике колюче швидкоросле дерево до 3–5 м, за зовнішнім виглядом нагадує пальму; стовбур тонкий, без гілок, з великою кількістю шипів, вкритий тонкою зморшкуватою корою, яка легко відокремлюється від деревини, з пробкою, що облуплюється; на самій верхівці зосереджені гілки в невеликій кількості; листки на довгих черешках, зближені, горизонтально простягаються, 1 м і більше завд., дво-, трипірчастоскладні, мають 2–4 пари часток 1-го порядку, що складаються з 5–9 листочків яйцеподібної чи еліптичної форми. Коренева система радіальна, поверхнева з численними бічними циліндричними коренями різної ширини, корені легкі, поздовжньо зморшкуваті. Квітки жовтувато-білі, у вигляді зонтиків, зібрані у складну волоть 45 см завд. Цвіте у липні–серпні, плід — куляста, синьо-чорна ягода з 5 «кісточками». А.м. поширена у Примор’ї, Приамур’ї, Північно-Східному Китаї та Кореї; росте у підлісках кедрових, змішаних і широколистяних лісів, особливо на галявинах і порубках, поодиноко або групами. Офіцинальною сировиною є корені А. високої — Radices Araliae elatae. Корені товщиною не більше 3 см збирають навесні чи восени, миють, сушать при температурі 60 °С або у провітрюваних приміщеннях. БАС — тритерпенові сапоніни типу β-амірину (4,05–14,7%), основними є аралозиди А, В і С — похідні олеанолової кислоти, у яких залишки глюкози, арабінози, галактози, ксилози і глюкуронової кислоти приєднуються до олеанолової кислоти двома ланцюгами: до С3 — нормальний глікозидний зв’язок та С28-О-ацилглікозидний зв’язок; олеанозиди B, D, F, G, H, I; олеанолова кислота; стероїди: ситостерин і стигмастерин; ефірна олія (0,5%), смоли, алкалоїд аралін, цукри (глюкоза, арабіноза, галактоза, ксилоза). Аралозиди містяться також у корі стовбура, гілках та в листі А.в.

Отримують тонізуючі препарати: настойку А. 1:5 на 70% спирті та сапарал (таблетки), які за ефективністю слабші за настойку женьшеню. Застосовують при астеноневротичних розладах, гіпотонії, депресивних станах, виявляють антинаркотичну, антитоксичну, протидіабетичну і кардіотонічну дію, нормалізують метаболізм ліпідів. Дозволена до застосування також А. серцевидна або А. Шмідта (A. cordata Thunb. або A. schmidtii Pojark.) — багаторічна трав’яниста рослина, яка містить аралозид А (1,8–2%); настойка з коренів А.с. виявляє тонізуючу активність. У китайській та корейській медицині корені застосовують як замінник женьшеню. Застосовують у гомеопатії, як і американський вид A rasemosa L.

 Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Rutaceae — Eleagnaceae. — Л., 1988; Chung Y.S., Choi Y.H., Lee S.J., Choi S.A., Lee J.H., Kim H., Hong E.K. Water extract of Aralia elata prevents cataractogenesis in vitro and in vivo // J. Ethnopharmacol. — 2005. — 16; Lee E.B., Kim O.J., Kang S.S., Jeong C. Araloside A, an antiulcer constituent from tne root bark of Aralia elata // Biol. Pharm. Bull. — 2005; Miyase T., Sutoh N., Zhang D.M., Ueno A. Araliasaponins XII–XVIII, triterpene saponins from the roots of Aralia chinensis // Phytochemistry. — l996. — 42 (4); Tomatsu M., Ohnishi-Kameyama M., Shibamoto N. Aralin, a new cytotoxic protein from Aralia elata, inducing apoptosis in human cancer cells // Cancer. Lett. — 2003. — 10; Yoshikawa M., Murakami T., Harada E., Murakami N., Yamahara J., Matsuda H. Bioactive saponins and glycosides. VII. On the hypoglycemic principles from the root cortex of Aralia elata Seem.: structure related hypoglycemic activity of oleanolic acid oligoglycoside // Chem. Pharm. Bull. (Tokyo). — 1996. — 44 (10).


Інші статті автора