АНТИБІОТИКИ ПРОТИПУХЛИННІ

АНТИБІОТИКИ ПРОТИПУХЛИННІ — одна з груп ЛП, що застосовуються для лікування онкологічних захворювань, а саме препарати мікробіологічного походження, які пригнічують життєдіяльність еукаріотичних клітин. Вплив на еукаріотичні клітини відрізняє А.п. від антибіотиків антимікробної дії (див. Антибіотики).

А.п. класифікують на актиноміцини (дактиноміцин, мітоміцин, блеоміцин, стрептозоцин) та антрацикліни (доксорубіцин, мітоксантрон, епірубіцин, рубоміцин, карміноміцин). Механізм дії А.п. полягає у тому, що вони створюють стійкі комплекси з ДНК-клітин, що призводить до порушення ДНК-залежного синтезу РНК. Для А.п. властиві такі фармакологічні ефекти: цитостатичний, цитотоксичний, імунодепресивний, в окремих випадках антибактеріальний (саме це необхідно враховувати при одночасному застосуванні з антибіотиками антимікробної дії). Показаннями до застосування А.п. є: лейкози — мітоміцин, антрацикліни, крім карміноміцину; рак матки і шлунка — актиноміцини, крім стрептозоцину, доксорубіцин, епірубіцин; рак молочної залози — мітоміцин, доксорубіцин, мітоксантрон, карміноміцин; рак легень — мітоміцин, блеоміцин, антрацикліни, крім рубоміцину; лімфогранулематоз — дактиноміцин, блеоміцин, доксорубіцин, карміноміцин; пухлини головного мозку — мітоксантрон, епірубіцин; меланома — дактиноміцин; рак прямої та товстої кишки, колоректальна карциномаактиноміцини, крім дактиноміцину; рак стравоходу та статевого члена — блеоміцин; рак щитовидної залози — блеоміцин, доксорубіцин; рак яєчників, простати і яєчка — блеоміцин, доксорубіцин, дактиноміцин; саркома — карміноміцин, дактиноміцин, блеоміцин, доксорубіцин; рак сечового міхура — мітоміцин, доксорубіцин; рак шкіри — блеоміцин, стрептозоцин, мітоксантрон; рак підшлункової залози — мітоміцин, стрептозоцин, доксорубіцин; рак печінки — антрацикліни, крім епірубіцину, карміноміцину; рак нирки, нефробластома — дактиноміцин, блеоміцин, доксорубіцин, епірубіцин; рак голови, шиї — мітоміцин, блеоміцин, доксорубіцин; пухлина Юінга — дактиноміцин, рубоміцин; мієломна хвороба — доксорубіцин. Побічними ефектами А.п. можуть бути втрата апетиту, нудота, блювання, діарея, кардіотоксичність — усі препарати; пригнічення функції кісткового мозку — дактиноміцин, мітоміцин; мітоксантрон, рубоміцин, карміноміцин; гепатотоксичність, гіперпігментація шкіри — дактиноміцин; виразкові ураження ШКТ — дактиноміцин, блеоміцин, доксорубіцин, мітоксантрон, рубоміцин; алопеція — дактиноміцин, доксорубіцин та інші антроцикліни; гіперглікемія — стрептозоцин. Протипоказаннями до застосування А.п. є період вагітності і годування грудьми, порушення кровотворення та функції ШКТ, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, захворювання серцево-судинної системи, кахексія, тяжкі захворювання печінки та нирок, алергічні захворювання.

Не рекомендується комбінувати А.п. з іншими протипухлинними препаратами (посилення токсичної дії), а також між собою (посилення кардіотоксичної дії). Епірубіцин, доксорубіцин несумісні з розчином гепарину (поява осаду). А.п. несумісні з азатіоприном, циметидином (посилення токсичної дії на органи кровотворення). Мітоксантрон несумісний із розчином тіаміну хлориду (тіамін спричиняє руйнування мітоксантрону). Рубоміцин не слід комбінувати з препаратами літію, а також застосовувати одночасно з вакцинами, що містять живі віруси (посилення токсичної дії). Карміноміцин несумісний з імунодепресантами (посилення токсичності) та препаратами для лікування подагри (зниження ефективності останніх).

Бурбелло А.Т., Шабров А.В., Денисенко П.П. Современные лекарственные средства. — СПб, 2003; Взаимодействие лекарств и эффективность фармакотерапии / Л.В. Деримедведь, И.М. Перцев, Е.В. Шуванова и др. / Под ред. И.М. Перцева. — Х., 2002; Машковский М.Д. Лекарственные средства. — М., 2002. — Т. 2.