Антиангінальні препарати (лат. praeparata antianginalia < грец. anti — проти + angina — грудна жаба) — ЛП, які поліпшують кровопостачання або метаболізм міокарда чи зменшують потребу міокарда в кисні, або мають кілька властивостей, які забезпечують відносну невідповідність кровопостачання міокарда і його потреб у кисні, що в умовах ішемії міокарда кваліфікується як антиішемічна дія. Таким чином, антиангінальні препарати чинять специфічну антиішемічну дію по відношенню до міокарда і здатні припиняти або запобігати нападам стенокардії («ангінозні»).
Класифікація.
I. Органічні нітрати.
1.1. Нітрогліцерин (тринітрат гліцерину).
А. Препарати нітрогліцерину короткої та швидкої дії: таблетки; спиртові та масляні розчини для прийому сублінгвально; спиртові та водні розчини для в/в уведення; аерозоль для зрошування слизової оболонки порожнини рота.
Б. Пролонговані форми нітрогліцерину з одночасним швидким початком дії; нітрогліцерин у букальній формі (пластинки і таблетки-буклети) для приклеювання на слизову оболонку порожнини рота.
В. Пролонговані форми нітрогліцерину з повільним виділенням діючої речовини; нітрогліцерин у трансдермальній формі (мазі, пластирі і диски, таблетки або капсули з полімерними носіями).
1.2. Ізосорбіду динітрат.
А. Препарати ізосорбіду динітрату короткої та швидкої дії: аерозоль для зрошування слизової оболонки рота; водний розчин для в/в уведення.
Б. Препарати ізосорбіду динітрату середньої та пролонгованої дії (таблетки і капсули, пластинки, мазі).
1.3. Ізосорбід-5-мононітрат.
А. Препарати ізосорбід-5-мононітрату короткої дії (таблетки і капсули).
Б. Препарати ізосорбід-5-мононітрату пролонгованої дії (таблетки і капсули).
1.4. Пентаеритриту тетранітрат середньої та пролонгованої дії в таблетках (ериніт).
II. Блокатори β-адренергічних рецепторів.
III. Блокатори кальцієвих каналів.
IV. Нітроподібні сполуки (молсидомін).
V. Метаболічні (цитопротекторні) препарати (триметазидин).
VI. Блокатор глюкагонових рецепторів (аміодарон).
Препарати різних груп, які виявляють антиангінальні властивості:
А. Органічні нітрити (амілнітрит, натрію нітрит).
Б. Активатори калієвих каналів (пінацидил, нікорандил, кромакалін).
В. Антигіпоксанти (піридоксин-гліоксилат); інгібітори фосфодіестерази (мілринон, еноксимон).
Г. Препарати, які економлять споживання кисню міокардом: інгібітори карнітин-бацил-КоА-трансферази (оксфеніцин; похідні аденозину — N(6)-феніл-N(6) аліладенозин; похідні L-карнітину (L-пропіонілкарнітин; пергексилін малеат); активатор піруватдегідрогенази й інгібітор НAD.H-дегідрогенази (ранолазин); компоненти мітохондріального дихального редокс-ланцюга (коензим Q10, EUK8); анаболічні нестероїдні речовини (оротова кислота); інгібітори обміну натрію, водню (HOE694).
Д. Препарати, які зумовлюють брадикардію (івабрадин).
Е. Інгібітори АПФ.
Ж. Антагоністи рецепторів до ангіотензину II.
З. Вазодилататори: похідні хромену (карбохромен); похідні піримідину (дипіридамол).
І. Похідні фенотіазину (нонахлазин).
К. Гібридний препарат: антагоніст кальцію і блокатор натрієвого потоку (бепридил).
Л. Міотропний спазмолітик: похідний бензофурану — фенікаберан.
Залюбовська О.I., Коваль С.Н., Литвинова О.М. Клiнiчна фармакологiя. — Х., 2003; Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; Машковский М.Д. Лекарственные средства. В 2 т. — М., 2002. — Т. 1; Регистр лекарственных средств России. РЛС — Энциклопедия лекарств / Гл. ред. Г.Л. Вышковский. — М., 2003.