Антацидні препарати (лат. antacid < грец. аnti — проти + лат. асіdum — кислота); син. антациди — ЛП, які знижують кислотність шлункового вмісту.
Антацидні препарати класифікують на монокомпонентні: алюмінію фосфат, карбальдрат, симальдрат та комбіновані: Алюмаг, Альмагель, Гастро-Тева, Маалокс, Ренні.
Механізм дії. Антацидні препарати нейтралізують соляну кислоту в шлунку. А.п. наділені антацидним ефектом. Алюмінію фосфат має в’яжучі властивості. Алюмаг проявляє адсорбуючу, обволікаючу та знеболювальну дію. Альмагель — комбінований препарат з обволікаючими та адсорбуючими властивостями. Наявність D-сорбітолу сприяє посиленню жовчовиділення та проносної дії. Антацидні препарати застосовують при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, гіперацидному гастриті, рефлюкс-езофагіті.
При застосуванні антацидних препаратів спостерігаються побічні ефекти: диспептичні явища, запор (препарати алюмінію). Протипоказання. Порушення функції печінки та нирок, старече слабоумство, гіпофосфатемія, дитячий (до 6 років) вік, підвищена чутливість до солей алюмінію і магнію.
Взаємодія. Антацидні препарати знижують усмоктування препаратів заліза, НПЗП, тетрацикліну, блокаторів Н2-гістамінових рецепторів, анаприліну, ізоніазиду, дигоксину та хінідину. Тому Антацидні препарати приймають за 1,5–2 год або через 1,5–2 год після прийому інших ЛП.
Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; Машковский М.Д. Лекарственные средства: В 2 т. — М., 2005. — Т. 1, Т. 2;.