АНКСІОЛІТИЧНІ (атарактичні) ПРЕПАРАТИ

Анксіолітичні (атарактичні) препарати (грец. ataraktos — холоднокровний, спокійний; син.: атарактики), транквілізатори (лат. tranquillium — спокій; антифобічні препарати, психорелаксанти) — психотропні препарати, що вибірково пригнічують почуття страху, емоційної напруженості, тривоги і занепокоєння і застосовуються переважно для лікування хворих із невротичними і неврозоподібними розладами (див. Неврози). Історія застосування анксіолітичних препаратів нараховує більше 50 років. Першим з А.п. у 1960 р. використали бензодіазепін — хлордіазепоксид. На сьогодні до цієї групи належить понад 60 сполук.

Класифікація анксіолітичних препаратів досить складна:

  • власне транквілізатори (діазепам та ін.);
  • препарати переважно зі снодійним ефектом (нітразепам, флюнітразепам, мідазолам, золпідем та ін.);
  • препарати переважно з седативним ефектом (комбіновані препарати з барбітуратами, фітопрепарати та ін.).

За хімічним походженням виділяють:

  1. бензодіазепіни — гідазепам, хлордіазепоксид, діазепам, оксазепам, нітразепам, медазепам, лоразепам, клоназепам, клоразепам, феназепам, темазепам, флуразепам, флунітразепам, бромазепам, алпразолам, тофізопам;
  2. похідні дифенілметану — бенактизин, гідроксизин, метамізил, азациклонол, каптодіамін;
  3. похідні пропандіолу — мепротан, ізопротан, тибамат;
  4. похідні дибензобіциклооктадієну — бензоктамін;
  5. похідні азоспіродекандіону — буспірон;
  6. інші транквілізатори — мебікар, тріоксазин.

Взаимодействие лекарств и эффективность фармакотерапии / Под ред. И.М. Перцева. — Х., 2002; Машковский М.Д. Лекарственные средства. В 2 т. — М., 2000. — Т. 1; Регистр лекарственных средств России. РЛС — Энциклопедия лекарств / Гл. ред. Г.Л. Вышковский. — М., 2003.


Інші статті автора