АНАЛІЗ ВИДІЛЕНЬ З ПІХВИ ТА ШИЙКИ МАТКИ

АНАЛІЗ ВИДІЛЕНЬ З ПІХВИ ТА ШИЙКИ МАТКИ — процес дослідження, дані якого свідчать про стан жіночих статевих органів (відсутність чи наявність патологічних проявів), визначається шляхом їх візуального огляду та бактеріоскопічного дослідження. При профілактичних оглядах і відсутності клінічних проявів гострого й хронічного запалення (що визначають при ретельному огляді зовнішніх статевих органів, піхви та шийки матки) обмежуються бактеріологічним дослідженням піхвової флори. Матеріал для дослідження беруть шпателем, жолобчастим зондом або пінцетом із заднього склепіння піхви (до ручного дослідження). Наносять тонким шаром на предметне скло. Після висушування матеріалу предметні стекла направляють у лабораторію, де після фарбування мазка відповідними барвниками (гематоксиліном, еозином, метиленовим синім та ін.) їх розглядають під світловим мікроскопом. При інтерпретації аналізу мазка враховують вік (до початку статевого розвитку, репродуктивний, постменопауза); у репродуктивний період — фазу менструального циклу, гормональний стан яєчників (аменорея, гіпофункція яєчників, дисфункціональна маткова кровотеча) та ін. У піхвових мазках при мікроскопічному дослідженні знаходяться клітини поверхневого шару епітелію, лейкоцити, флора — палички Дедерлейна, інші сапрофітні мікроорганізми. Залежно від співвідношення цих елементів виділяють 4 ступеня піхвового вмісту: І ступінь — одиничні лейкоцити, велика кількість лактобацил (паличок Дедерлейна), флора бідна, складається в основному з паличок; ІІ ступінь — лейкоцитів до 10 у полі зору, велика кількість лактобацил, флора помірна за кількістю; ІІІ ступінь — лейкоцитів від 10 до 30 у полі зору, лактобацил мало, флора змішана, помірна; ІV ступінь — лейкоцити суцільно покривають поле зору, лактобацили відсутні, флора в основному кокова, значна за кількістю. І ступінь чистоти буває в статевозрілих здорових дівчат і жінок, які не народжували, не живуть статевим життям, наприкінці першої фази менструального циклу (період естрогенної насиченості організму). ІІ ступінь у цього контингенту відзначається на початку першої, у середині та в кінці другої фази менструального циклу, а також у здорових жінок, які живуть статевим життям, у період до, під час та відразу після овуляції. ІІІ ступінь виявляють у статевозрілих здорових жінок, які живуть статевим життям, на початку й наприкінці менструального циклу (період найменшої естрогенної стимуляції). У дівчаток до початку статевого дозрівання, у жінок у період менопаузи, а також у жінок репродуктивного віку з гіпофункцією яєчників — гіпоекстрогенемією (аменорея, гіпоменструальний синдром та ін.). Низький ступінь чистоти піхвового вмісту в дівчат до початку статевого дозрівання та у жінок у період менопаузи пояснюється відсутністю або низьким вмістом естрогенів в організмі, що приводить до відсутності поверхневого епітелію слизової оболонки піхви, яка містить велику кількість глікогену, що є основним субстратом життєдіяльності молочнокислих паличок Дедерлейна. У результаті знижується кислотність піхвового вмісту та створюються умови для розвитку умовно-патогенної та патогенної мікрофлори. Тому в ці вікові періоди є всі умови для розвитку вульвовагінітів. ІV ступінь чистоти піхвового вмісту незалежно від віку та фази менструального циклу вказує на високе бактеріальне забруднення піхви й потребує відповідного лікування, навіть за відсутності клінічних проявів запального процесу. За наявності ознак гострого запалення геніталій не обмежуються бактеріоскопічним дослідженням піхвового вмісту. Крім заднього склепіння піхви, матеріал для дослідження беруть з уретри, з піхви, устя вивідної протоки бартолінової залози, цервікального каналу. При підозрі на гонорею досліджують також промивні води з прямої кишки. При хронічних запальних захворюваннях геніталій обов’язковим є дослідження на специфічних збудників — гонококи, хламідії, мікоплазми та ін. Для цього роблять бактеріоскопічне дослідження на момент огляду, після чого проводять провокацію, під час і після якої роблять серію бактеріоскопічних досліджень.

Краснопольский В.И., Радзинский В.Е., Буянова С.Н. Патология влагалища шейки матки. — М., 1997; Бонев А. Уретриты. — София, 2000; Жуков В.И. Венерические болезни. — Рига, 1999.