АКЦІЯ

АКЦІЯ (лат. actio — дія, діяльність, розпорядження, дозвіл, претензія; голл. і нім. aktie; франц. action — цінний папір) — цінний папір, що є свідоцтвом про вкладення певної частки капіталу або засобів в акціонерне товариство (АТ) і дає право на отримання певної частини його прибутку у вигляді дивіденду. Інше визначення А. — емісійний цінний папір, який закріплює права його власника (акціонера) на отримання частини прибутку АТ у вигляді дивідендів, участі в керівництві та частини майна, що лишається після його ліквідації. А. має такі реквізити: фірмове найменування товариства та його місцезнаходження, найменування цінного паперу — «акція», його порядковий номер, дата випуску, різновид (проста чи привілейована) і номінальну вартість, ім’я власника (для іменної А.), розмір статутного фонду товариства на день випуску А., строк сплати дивідендів, підпис голови правління АТ. Ціна, за якою А. продається на ринку, називається курсом А. Курс А. знаходиться у прямій залежності від дивіденду, що отримується на А., і в оберненій залежності від прийнятної для покупця норми прибутку, яка визначається як норма позичкового відсотка з надбавкою за ризик. На ціни А. впливає багато чинників: попит та пропозиція на ринку А. даного типу; поточний фінансово-економічний стан фірм і корпорацій, що репрезентуються цими А., та їх господарські перспективи; стан економіки й політична стабільність країни в цілому; ступінь інфляційності грошового обігу; стійкість валютного курсу тощо. Розрізняють такі види А.: іменні, на пред’явника, привілейовані та прості. Першими у XVIII ст. з’явилися іменні А. Прізвище власника іменної А. заноситься до акційної книги корпорації. Іменні А., як правило, випускають великим номіналом. А. на пред’явника — це юридичне посвідчення того, що її власник є акціонером компанії. При реєстрації А. на пред’явника у книзі відображається лише інформація про їх загальну кількість. А. на пред’явника більш прості для торгівлі ними, але їх власники компанії невідомі. Це викликає загрозу скупівлі А. через підставних осіб. Власники звичайних А. володіють усіма правами, передбаченими статутом АТ. Вони мають право голосу на зборах АТ, при цьому кількість А. визначає кількість голосів. На прості А. виплачуються дивіденди залежно від величини прибутку АТ в поточному році. Привілейовані А. не забезпечують права голосу на загальних зборах акціонерів, але дають їх власникам деякі переваги: власники одержують фіксований дивіденд незалежно від фактичного прибутку компанії. Цей дивіденд вони отримують після власників іменних облігацій, але перед власниками звичайних А. Також власники привілейованих А. мають переважне право при розподілі чистого майна фірми за умови її ліквідації. Привілейовані А. не можуть бути випущені на суму, що перевищує 10% статутного фонду АТ. В Україні використання А. регулюється Законом «Про цінні папери і фондову біржу», який набув чинності з 01.01.1992 р. Згідно із законом випуск А. АТ здійснюється у розмірі його статутного фонду або на всю вартість майна державного підприємства (у разі перетворення його в АТ). Забороняється випуск А. для покриття збитків, пов’язаних із господарською діяльністю АТ. Придбання А. підприємствами і установами здійснюється за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та відсотків за банківський кредит. А. можуть бути видані одержувачу (покупцю) тільки після повної сплати їх вартості. АТ може викуповувати в акціонера А., що йому належать, з метою їх наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання. Ці А. мають бути реалізовані або анульовані протягом 1 року. У цей період розподіл прибутку, а також голосування та визначення кворуму на загальних зборах акціонерів здійснюється без урахування придбаних АТ А. Додатковий випуск А. — це основний вид залучення інвестиційних ресурсів в усьому світі. У фармацевтичній промисловості України додатковий випуск А. практично не використовується, тому що ФП є переважно закритими АТ, а також у зв’язку з тим, що мають місце значні розміри витрат, пов’язані з додатковою емісією, ризиком втрати контролю над діяльністю АТ, неефективною дивідендною політикою більшості ФП.

 Закон України «Про банки і банківську діяльність» // ВВРУ. — 1991. — № 25; Закон Украины «О промышленно-финансовых группах в Украине» // Гос. информ. бюл. о приватизации. — 1996. — № 8; Сандерс Ф., Бах Л., Каллервуд Дж.Д. Основные экономические понятия: структура преподавания. — М., 1995; Посилкіна О.В., Євтушенко В.А., Піскун О.І. Сучасна економіка та бізнес. — Х., 2000; Посилкіна О.В. Інноваційно-інвестиційний розвиток фармацевтичного виробництва: проблеми фінансового забезпечення. — Х., 2002.