АДРЕНАЛІН

АДРЕНАЛІН (лат. ad — до, при + renalis — нирковий) — гормон, що виділяється мозковою частиною надниркових залоз та частково клітинами хромафінної системи. За хімічною будовою адреналін — 3,4-дигідроксипохідне фенілетиламіну:

Adrenalin.eps

Безпосереднім попередником при синтезі А. є тирозин. Синтез А. відбувається в цитоплазмі та гранулах мозкового шару надниркових залоз. А. діє на клітини-мішені через рецептори, локалізовані у плазматичній мембрані. Розрізняють 2 класи таких рецепторів: α-адренергічні та β-адренергічні. Біол. ефекти адреналіну стосуються практично всіх функцій організму. Адреналін впливає на різні ланки обміну речовин в організмі і перш за все стимулює процеси, пов’язані з енергетичним обміном. При дії А. посилюються процеси ферментативного розщеплення вуглеводів, насамперед, глікогену в м’язах і печінці, що сприяє підвищенню вмісту глюкози в крові. Під дією гормону посилюються ліполіз і мобілізація жирів із жирових депо, білковий обмін і збільшується виведення з сечею азотистих сполук. Введення А. підвищує також вміст холестерину і фосфогліцеридів у крові, сприяє збільшенню вмісту гексозофосфатів у м’язах і зниженню вмісту неорганічного фосфату. Секреція А. посилюється у тих випадках, коли необхідна адаптивна перебудова метаболізму. Зокрема, при стресі він мобілізує внутрішні резерви організму, у зв’язку з чим дістав назву «стресорного» гормону. Біологічна дія А. значною мірою подібна до ефектів збудження симпатичної нервової системи — посилює ЧСС і силу серцевих скорочень, підвищує тиск крові, розширює капіляри, послаблює гладкі м’язи бронхів, кишок і сечового міхура. Встановлено, що А. є медіатором, що опосередковує дію симпатичної нервової системи у ссавців. Механізм впливу А. на метаболічні процеси реалізується через аденілатциклазну систему. Синтез адреналіну в організмі здійснюється за такою схемою: тирозин → ДОФА → дофамін → норадреналін → адреналін.

Біологічний словник / За ред. К.М. Ситника і В.О. Топачевського. — К., 1986; Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни. — К., 1993; Химическая энциклопедия. — М., 1988.