АВТОРСЬКЕ ПРАВО

АВТОРСЬКЕ ПРАВО — сукупність норм громадського права, що регулюють відносини, які виникають у зв’язку з використанням досягнень науки, літератури та мистецтва. А.п. є самостійним інститутом громадського права. Охорона творчої діяльності на основі А.п. є одним із способів стимулювання створення, збагачення національної наукової та культурної спадщини та розпорядження нею. Така охорона почала здійснюватися із середини ХІХ ст. Перші міжнародні угоди укладалися між європейськими країнами і забезпечували однакове визнання А.п. громадян. У 1886 р. було розроблено та укладено Бернську конвенцію про охорону літературних та художніх досягнень, яка стала базовою для міжнародної системи А.п. Закон «Про авторське право і суміжні права», що діє в Україні з 1993 р., побудований на основних принципах Бернської конвенції. Предметом охорони А.п. в Україні є всі досягнення літератури, науки та мистецтва незалежно від способу та форми їх вираження. А.п. носить виключний характер, з чого випливає, що об’єкти А.п. є також об’єктами інтелектуальної власності (див. Інтелектуальна власність). А.п. дає авторам інтелектуальних досягнень (у галузі фармації до них належать підручники, монографії, статті у спеціалізованих журналах, технологічні регламенти, звіти про наукові, маркетингові, патентні дослідження та ін.) певні права, які дозволяють або забороняють протягом певного обмеженого періоду часу ті чи інші види використання їх творів. У суб’єктивному розумінні А.п. — це сукупність особистих немайнових (моральних) та майнових прав, що належать особам, які створюють досягнення науки, літератури та мистецтва. Особисті немайнові права автора не залежать від його майнових прав і охороняються безстроково (рис. 1).

Особисті немайнові права
1arrow.eps 1arrow.eps 1arrow.eps 1arrow.eps
Право вимагати зазначення свого імені у зв’язку з використанням твору, якщо практично це є можливим Право забороняти зазначення свого імені у зв’язку з використанням твору Право обирати псевдонім у зв’язку з використанням твору Право на недоторканність твору

Рис. 1. Особисті немайнові права

На рис. 2 наведена інша складова А.п. — майнові права.

Майнові права інтелектуальної власності на твір
1arrow.eps 1arrow.eps 1arrow.eps 1arrow.eps
Право на використання твору Виключне право дозволяти використання твору Право перешкоджати неправомірному використанню твору Інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом

Рис. 2. Майнові права інтелектуальної власності на твір

Власник А.п. за своїм бажанням може зареєструвати власні права відповідно до визначеного Державним агентством України порядку «Про реєстрацію прав автора». Про реєстрацію прав автора видається відповідне свідоцтво. Закон України «Про авторське право і суміжні права» містить розділ ІІІ, який називається «Суміжні права». Суміжні права безпосередньо пов’язані з А.п. та знаходяться у прямій залежності від прав людей, що створюють творчі здобутки. До суміжних належать 3 типи прав: виконавця твору на виконання, виготовника фонограми на фонограму та мовних організацій на радіо- і телепередачі. Для виникнення та здійснення суміжних прав чинне українське законодавство не вимагає дотримання будь-яких формальностей у вигляді реєстрації. У фармації широке поширення отримали наукові досягнення, права на які виникають із факту їх створення. Найчастіше вони належать до службових досягнень, які створюються у процесі трудових відносин між автором і роботодавцем унаслідок виконання службового завдання. Виключне майнове право на службові наукові досягнення має роботодавець. Роботодавець сплачує автору або авторам винагороду, яка значно перевищує заробітну плату і визначається договором. Практика охорони, захисту і використання А.п. у вітчизняній фармації тільки починає розвиватися на правовій основі.

 Авторское право Украины. Сборник нормативно-правовых актов / Под ред. В.В. Ситцевого. — К., 1996; Бабиця І.А. Авторське, винахідницьке право, право на відкриття і міжнародний захист авторських прав. — К., 1997; Калятин В.О. Интеллектуальная собственность (исключительные права). — М., 2000; Закон України «Про авторське право і суміжні права», прийнятий Верховною Радою України 23 грудня 1993 р. // ВВР України. — 1994. — № 13; «Про авторське право і суміжні права» в редакції Закону України від 11 липня 2001 № 2627-ІІІ // Відомості Верховної Ради України, 2001. — № 43; Цивільний кодекс України. (Книга четверта. Право інтелектуальної власності від 16.01.2003 № 435-ІV).