АВІТАМІНОЗИ

АВІТАМІНОЗИ (лат. avitaminosis, грец. а — відсутність + vitaminum — вітамін) — порушення функцій у людини і тварини, що характеризуються комплексом специфічних симптомів, які розвиваються внаслідок тривалої нестачі або повної відсутності одного (моноавітаміноз) чи декількох (поліавітаміноз) вітамінів. Характерною ознакою А. є порушення різних ланок обміну речовин в організмі, затримка росту, зниження працездатності. Крім того, для кожного виду авітамінозу характерні свої особливості порушення обмінних процесів. А. бувають екзо- та ендогенні. Причиною екзогенних А. є неповноцінне харчування (недостатнє вживання овочів і фруктів, незбалансованість основних харчових компонентів, одноманітність їжі), а також зміна нормальної мікрофлори кишечнику (дисбактеріоз) внаслідок зловживання алкоголем та антибіотиками. Причиною ендогенних А. є обмежене використання вітамінів організмом унаслідок порушення всмоктування, транспорту, утворення коферментних форм, посилення розщеплення чи фізіологічно підвищена потреба у вітамінах (молодий організм, період вагітності, особливості професії тощо).

Біологічний словник / За ред. К.М. Ситника і В.О. Топачевського. — К., 1986; Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни. — К., 1993.