ДИМЕРКАПРОЛ

ДИМЕРКАПРОЛ (Dimercaprolum), (RS)-2,3-димеркаптопропанол.

C3H8OS2                                       Мол. м. 124,2

Dimercaprol.ai

АФІ синтетичного походження. Прозора, безбарвна або ледь жовтувата рідина, розчинна у воді та арахісовому маслі, змішується зі спиртом та бензилбензоатом. Показник заломлення від 1,568 до 1,574. Зберігають у добре закупореній тарі, яка запобігає дії світла, при температурі 28 °С.

Ідентифікують за реакцією знебарвлення розчину йоду, за реакцією взаємодії з розчином міді (ІІ0 сульфату) — утворюється блакитно-чорний осад, який швидко переходить у темно-сірий; за реакцією взаємодії із сумішшю натрію вісмутату і кислоти фосфорної розведеної, при подальшому додаванні розчину кислоти хромотропової і натрію сульфату утворюється фіолетово-червоне забарвлення. Кількісно визначають методом йодометрії у кислому середовищі, зворотне титрування.

Фармакологічна група. V03AB09 — антидот важких металів.

Фармакологічні ефекти. Дезінтоксикаційний внаслідок безпосереднього зв’язування важких металів та інших тіолових отрут.

Застосування. Гострі та хронічні отруєння тіоловими отрутами, сполуками миш’яку, ртуті, золота, вісмуту, міді, цинку, нікелю, сурми, хрому; гепатоцецеребральна дистрофія (хвороба Вільсона — Вестфаля — Коновалова), діабетична полінейропатія, хронічний алкоголізм, отруєння серцевими глікозидами (див. Антидоти).

Елинов Н.П., Громова Э.Г. Современные лекарственные препараты. — CПб, 2003; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C.Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed., A, 2001.