ДИКИЙ Ігор Леонідович

ДИКИЙ Ігор Леонідович (22.01.1940, Іркутськ — 15.11.2009, Харків) — доктор медичних наук (1985), професор (1989), завідувач кафедри мікробіології НФаУ (1987–2007), академік АН технологічної кібернетики України (1992).

Dikiy.tifЗакінчив педіатричний факультет Харківського медичного інституту (1964) та аспірантуру (1965).

Працював: лікар відділу анаеробних інфекцій Харківського науково-дослідного інституту мікробіології, вакцин та сироваток ім. І.І. Мечнікова (1966); старший науковий співробітник відділу мікробіології (1970); завідувач лабораторії імунології (1976), завідувач (1987), професор кафедри мікробіології, вірусології та імунології (2008) ХФІ.

Напрями наукових досліджень: етіологічна роль мікробного фактора в онкологічних захворюваннях; мікробіологічне та біотехнологічне обґрунтування створення антимікробних та імунобіологічних комплексних препаратів; розробка нових технологій отримання імуно-та алергодіагностикумів.

Наукові здобутки: розроблені антисептики Ектерицид, Альдоцид, Туберкулоцид, протитуберкульозна вакцина БК-Харків, синьогнійний анатоксин; натрієва сіль сульфоксифеназину; дисперсійне середовище, що забезпечує стабільність фармакосом; ліпосомальний препарат Еграсом; аерозольні препарати ектеризоль, феректеризоль; мазі: Гентаксид, Катавеол, Кексадимецил, з анальбеном; препарати Декацеол, Кратефлан, Диклофенак-ретард та ін. Створена технологія отримання алергодіагностикуму зі знешкодженої маси туберкульозних бактерій. Автор близько 500 наукових та навчально-методичних праць, серед них 2 монографії, 63 авторських свідоцтва та патенти, 6 підручників, 4 настанови, 5 навчальних посібників. Підготував 13 докторів та 26 кандидатів наук.

Нагороди: дипломант ВДНГ (1975) та виставки науково-технічної творчості молоді (1976); МОЗ України (1977). Нагороджений медалями ВДНГ (1975, 1976), знаками «Відмінник охорони здоров’я CРСР» (1986) і «Відмінник освіти України»(1992) та почесними грамотами Харківської обласної адміністрації, Харківської обласної ради (2003).

Основні праці: Гепатотропные свойства и адаптивная изменчивость Proteus (канд. дис.). — Ташкент, 1978; Способ получения и иммунологические свойства вакцинных штаммов микобактерий туберкулеза (докт. дис.). — К., 1984; Применение эктерицида как антибактериального препарата и биологически активного растворителя антибиотиков: Метод. рекомендации. — 1989; Технологические основы получения и перспективы клинического применения липосом: Метод. рекомендации. — К., 1989 (співавт.); Патогенетичне обґрунтування комплексної імунокоригуючої терапії при оперативному лікуванні цукрового діабету I типу: Монографія. — 1993 (співавт.); Перспективність фітотерапії при лікуванні цукрового діабету: Монографія. — 1994 (співавт.); Мікробіологія: Підручник. — Х., 1999 (співавт.); Микробиология: Руководство к лабораторным занятиям. — Х., 2002 (співавт.); Мікробіологія: Підручник. — К., 2004 (співавт.); Мікробіологія: Підручник. — Х., 2006 (співавт.).

И.Л. Дикий. 40 лет научно-педагогической и общественной деятельности: Библиография / Сост.: И.С. Гриценко и др. — Х., 2003; Славетні імена НФаУ / За ред. чл.-кор. НАНУ, проф. В.П. Черних. — Х., 2005; Ученые Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991; .