ДЕСИПРАМІНУ ГІДРОХЛОРИД

ДЕСИПРАМІНУ ГІДРОХЛОРИД (desipramini hydrochloridum), 10,11-дигідро-5-(3-метиламінопропіл)-5Н-дибенз[b,f]азепіну гідрохлорид.

C18H22N2⋅HCl                                                                  Мол. м. 302,8

Desipraminu_hydrochlorid.ai

АФІ синтетичного походження. Білий або майже білий кристалічний порошок, розчинний у воді та спирті, практично нерозчинний в ефірі. Tпл близько 214 °С. УФ-спектр: λmax=251 нм (=255–285) у 0,01 М розчині кислоти хлористоводневої. Зберігають у добре закупореній тарі, яка запобігає дії світла.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; УФ-спектр розчину речовини у 0,01 М розчині кислоти хлористоводневої має λmax при 251 нм (=255–285) та плече при 270 нм; методом ТШХ; за реакцією з розчином хінгідрону в метанолі — утворюється інтенсивне рожеве забарвлення; субстанція дає характерні реакції на хлориди. Кількісно визначають методом алкаліметрії у суміші спирту етилового і 0,01 М розчину кислоти хлористоводневої потенціометрично.

Фармакологічна група. N06AA — антидепресанти. Фармакологічні ефекти. Ефекти зумовлені переважно інгібуванням зворотного захоплення медіаторних моноамінів. Антидепресивна (тимолептична), стимулювальна дія (сприяє активації психомоторної діяльності, підвищує мотивацію).

Застосування. Ендогенні та психогенні депресії (див. Антидепресанти, Депресія, Манікально-депресивний психоз).

 Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed., A, 2001.