ДЕРЕВНА СМОЛА (лат. pix liquida — дьоготь) — продукт сухої перегонки або газифікації деревини рослин роду березових (Betula) або представників родини соснових (Pinaceae). Розрізняють відстійну смолу, яка відстоюється від водного дистиляту термічної переробки деревини; розчинну, яка знаходиться у цьому дистиляті у розчиненому вигляді; екстракційну, одержану екстракцією з водного дистиляту. Відстійна смола — в’язка масляниста рідина від темно-бурого до чорного кольору, з різким запахом; щільність — від 1000 до 1150 кг/м3; це складна суміш органічних речовин: фенолів — 10–25% (фенол, крезол, ксиленол, о-етилфенол, псевдокуменоли, пірокатехін, гваякол, метилові ефіри пірогалолу); кислот — 10–30% (мурашина, каприлова, пальмітинова, арахінова, бегенова, ненасичені і смоляні кислоти) і нейтральних речовин — 40–55%, представлених кетонами, альдегідами, спиртами, вуглеводнями різних класів. Розчинна смола містить феноли, вуглеводи, лактони. Екстракційна смола містить понад 30% фенолів. Д.с. застосовують при лікуванні шкірних хвороб, входить до складу мазі Вількінсона.
БСЭ. — М., 1972. — Т. 8; Энциклопедический словарь аптечного работника. — М., 1960; Українсько-англійський ілюстрований словник Дорланда (переклад 30-го американського). В 2 т. — Львів, 2007.