ДЕОНТОЛОГІЯ

ДЕОНТОЛОГІЯ (лат. deontologia < грец. deon, deontos — належне + logos — слово, вчення) — розділ етики, в якому розглядаються проблеми обов’язків і моральних норм. Через Д. моральність у загальному сенсі зазвичай виражає вимоги соціальних законів. У приватному житті вона має різні форми загальних норм і вимог. Термін Д. введений англійським філософом Ієремією Бентамом, що вживав його для позначення вчення про моральність у цілому. Пізніше Д. стали відрізняти від аксіології — вчення про моральні цінності. Д. формує вимоги, уявлення про те, які вчинки людина повинна здійснювати. Тобто ці вимоги розглядаються як її обов’язки, а розповсюджені на всіх формулюються в моральних нормах. З середини ХХ ст. деонтологія почала розглядатися в межах професійної етики, яка містить морально-етичну культуру взаємовідносин усіх учасників професійної праці.

Медична і фармацевтична Д. — вчення про юридичні, професійні та моральні аспекти, обов’язки та правила поведінки фахівця медицини і фармації щодо хворого і колеги. Д. є частиною лікарської і фармацевтичної етики та являє собою сукупність історично сформованих норм, сучасних правових актів і регламентованих вимог, передбачених практичною професійною діяльністю лікаря і провізора. Сучасна Д., розглядаючи проблеми обов’язку, діяльності медичних і фармацевтичних працівників, виходить зі специфіки їхньої праці та охоплює соціально-етичні аспекти відповідальності провізора при виготовленні, відпуску ЛП і наданні рекомендацій пацієнтам про умови раціонального застосування ЛП. До медичної і фармацевтичної Д. належать такі проблеми, як лікарська таємниця, лікарська помилка, евтаназія, право експерименту на собі, виконання медичного втручання без згоди хворого, експерименти на людях, морально-етичні проблеми пересадження органів, генної інженерії, а також знахарство, народна і нетрадиційна медицина та ін. За всіх часів аптека була місцем, де хворий одержував не тільки ліки, але й рекомендації для полегшення його страждань. Саме в цьому полягає багато аспектів професійної діяльності фармацевтичного працівника, які належать до Д. Хворий повинен вийти з аптеки не тільки з необхідними ліками, але й з упевненістю в їх ефективності, у можливості зцілення від недуг. В умінні підтримати хворого морально і духовно, не залишати без уваги його запити, піклуватися про кожну людину, що звернулася за допомогою в аптеку, полягає висока місія сучасного фармацевта. Отже, фармацевтична Д. — розділ фармацевтичної етики, який вивчає норми поведінки провізора (фармацевтичного працівника), спрямовані на підвищення ефективності лікарської терапії і створення сприятливої атмосфери в стосунках з хворими, лікарями, колегами. В ньому розглядаються питання моральності провізора, вимоги та правила його поведінки, почуття професійного обов’язку, совісті, честі та гідності (див. Етика).

 БМЭ. — М., 1976. — Т. 7; Горелова Л.Е. Высокая миссия фармацевта // Рос. мед. журн. — 2002. — Т. 10. — № 6; Деонтология в медицине. В 2 т. — Т. 1. Общая деонтология / Ред. Б.В. Петровский. — М., 1988; Макшанов И.Я. Лекарственная деонтология. — Минск, 1998; Шкуренко Д.А. Общая и медицинская психология. — М., 2002.