ЕФЕКТ

ЕФЕКТ (лат. effectus — завершений, закінчений, розвинений) — результат, наслідок будь-яких причин, дій; результат діяльності. Розвиток суспільства одночасно задовольняє потреби на новому, більш високому рівні. Суспільство завжди жорстко обмежене ресурсами, тому на кожному етапі свого розвитку воно ставить за двоєдину мету задоволення однаково пріоритетних соціальних та економічних потреб, виділяючи для цього необхідні частини сукупного фонду робочого часу. Економічні цілі ФП реалізуються через нові додаткові робочі місця, створені завдяки підвищенню ефективності виробництва; соціально пов’язані та зумовлені розширенням споживчих благ, вільного часу, розвитком людської особистості. Подвійний Е. може бути виражений за допомогою співвідношення соціального та економічного Е. до суспільного робочого часу. Максимізація соціального та економічного Е. є критерієм оцінки зростання ефективності фармацевтичного виробництва. Соціальний Е. визначається через забезпечення покращання якості життя споживачів ЛП. Економічний Е., досягнутий на певному етапі, створює передумови для майбутнього розвитку діяльності. Також існують такі різновиди Е., як науковий, науково-технічний та технічний (схема).

effekt.eps

Схема. Взаємозв’язок Е., пов’язаних з інноваційним процесом

Науковий Е. (Ен) — це Е., одержаний унаслідок створення наукової продукції у процесі наукової роботи і пов’язаний з накопиченням наукової інформації. Науково-технічний Е. (Ент) відображається в збільшенні обсягу науково-технічної інформації, його найважливішими ознаками є новизна, теоретичний рівень і можливість реалізації інновацій. Технічний Е. (Ет) пов’язаний із розвитком виробництва фармацевтичної продукції на базі упровадження дослідницько-конструкторських розробок. Ен, який є результатом фундаментальних та прикладних досліджень, може бути оцінений через потенційний економічний Е. Ент, який є результатом прикладних досліджень і дослідницько-конструкторських робіт, може в основному бути оцінений очікуваним Е. Практика свідчить, що 15% результатів прикладних досліджень характеризуються потенційним економічним Е. і 85% — очікуваним. Ет, зумовлений результатом упровадження у фармацевтичне виробництво прикладних досліджень, може бути оцінений завдяки фактичному економічному Е. Результати освоєння виробництва інноваційних продуктів на 70% визначаються фактичним Е. і на 30% — очікуваним.

Инновационный менеджмент / Под ред. П.Н. Завлина, А.К. Казанцева, Л.Э. Миндели. — СПб., 1997; Инновационный менеджмент / С.Д. Ильенкова, Л.М. Гохберг, С.Ю. Ягудин и др. — М., 1997; Основи економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка. — К., 1994; Посилкіна О.В. Інноваційно-інвестиційний розвиток фармацевтичного виробництва: проблеми фінансового забезпечення. — Х., 2002; Шумпетер И. Теория экономического развития. — М., 1982.