ЕТИЛОЛЕАТ

ЕТИЛОЛЕАТ (ДФУ), Ethylis oleas (Ph Eur), Ethyl oleat (USP, PB), (Z)-9-oktadecenoic acid ethyl ester (CAS № 111–62–6).

С20Н38О2                                                               Мол. м. 310,51

Ethyl oleat.ai

CH3–(CH2)7–CH=CH–(CH2)7–CO–ОС2Н5 Етиловий етер олеїнової кислоти — прозора або світло-жовта олеїноподібна рідина; запах легкий, але не прогірклий, смак дещо нагадує смак оливкової олії. Може містити добавки підхожих антиоксидантів (ДФУ). Кислотне число не більше 0,5; йодне число не менше 75 і не більше 84; густина — 0,869–0,874. Не розчиняється у воді, змішується з жирними оліями, спиртом і етером; Tзайм — 175,3 оС. Виробляють Е. з тканин ссавців або речовин, одержаних від теплокровних тварин, придатних для вживання людиною. Уведений до фармакопей багатьох країн світу. Використовується як розчинник для одержання розчинів для ін’єкцій, має більшу розчинну здатність для багатьох жиророзчинних діючих речовин і, перш за все, для дезоксикортикостерону, менадіону, естрадіолу, прогестерону, тестостерону пропіонату та ін. Використовується для отримання мікроемульсій циклоспорину А. Порівняно з рослинними оліями Е. має меншу в’язкість, більш сталий склад у хімічному відношенні, що забезпечує отримання більш стабільних розчинів АФІ. Ін’єкційні розчини Е. добре переносяться хворими, є менш болючими, швидше всмоктуються з тканин і швидше розсмоктуються. Активність гормонів з розчинів Е. є вища, ніж з розчину сезамової олії. Крім того, Е. меншою мірою взаємодіє з гумою, однак легко окиснюється, тому стерилізація розчинів проводиться в ємностях, заповнених нейтральним газом, напр. азотом, при температурі 150 оС протягом 1 год. Має високий тепловий коефіцієнт розширення (при нагріванні до 150 оС — понад 10%). Може входити до складу комбінованих розчинників (як співрозчинник) для ін’єкційних розчинів, які мають більшу розчинну здатність АФІ у порівнянні з кожним розчинником окремо, мають меншу в’язкість.

Жогло Ф.А. Неводні розчинники: характеристика, властивості та застосування в технології готових лікарських форм. — Львів, 2002; Международная Фармакопея. — 2-е изд. — М., 1969; Технология лекарственных форм. Т. 1 / Под ред. Т.С. Кондратьевой. — М., 1991; Туркевич М.М. Фармацевтична хімія. — К., 1973; Sakr F.M., El-Said Y., El-Helw A. Design and evaluation of a dry solidification technique for preparing pharmaceutical beads // STP Pharma Sci. — 1995. — № 5 (4).