ЕНТРОПІЯ

ЕНТРОПІЯ (в інформатиці й теорії управління) — міра розупорядкованості внутрішньої структури самоорганізованих цілеспрямованих систем, а також ступінь невизначеності ситуацій, в яких вони перебувають.

Усі цілеспрямовані системи, що самоорганізуються, — окрема людина, робоча група й організація — підлягають ентропійному руйнуванню, якщо до складу роботи, яку вони виконують, не включаються дії щодо безперервного підтримання та розвитку структури цих систем і пошуку необхідної інформації для прийняття оптимальних рішень. Пояснюється це тим, що Е. має природну властивість спонтанного самозростання від 0 до 1, тобто від повної визначеності й порядку в структурі до повної невизначеності ситуації та безладу, руйнування (рисунок).

entropy.ai

Рисунок. Управління як антиентропійний процес у самоорганізованих цілеспрямованих системах

Тому управлінські дії, спрямовані на підтримку життєдіяльності системи і забезпечення її високої продуктивності, мають по суті антиентропійний характер. Е. — природна причина необхідності управління та процес, протилежний процесу еволюційного розвитку цілеспрямованих систем, що самоорганізуються.

Приклади Е. на рівні окремої особистості: втрата душевної рівноваги; зниження рівня здоров’я, зниження рівня знань, здібностей, кваліфікації; відсутність успіху в досягненні цілей; розвиток професійного й особистісного «вигорання» — псування характеру, розвиток «хронічної втоми», нездоровий «роботоголізм», погіршення професійних та особистісних характеристик; старіння і втрата фізичної форми тощо. Для подолання і запобігання розвитку вищенаведених негативних явищ у системі самоуправління своїм станом людиною мають бути сформульовані й поставлені відповідні цілі: відновлення та збереження душевної рівноваги; відновлення та оптимізація рівня здоров’я; оптимальне підвищення рівня знань, здібностей, кваліфікації; запобігання та знешкодження професійного й особистісного вигорання; оптимально врівноважене ставлення до роботи; постійне вдосконалення професійних та особистісних характеристик; активне творче довголіття та підтримка оптимальної спортивної (психофізичної) форми. Прикладами Е. на рівні робочої групи можуть бути: 1) зниження рівня узгодженості й гармонії між людьми, що проявляються в дисгармонії групових стосунків (сімейних, виробничих, професійних, дружніх, суспільних); дисгармонії парних і партнерських стосунків, розвитку конфліктів, стосунків конкуренції та ворожого ставлення; 2) допущення неетичних дій стосовно окремих людей або груп людей; 3) порушення партнерської рівноваги з розвитком причинно-наслідкових пар партнерів — «жертва — агресор», розвитку захисних агресивних реакцій партнерів; 4) непрофесійна поведінка партнерів унаслідок недостатньої чи надмірної ситуативної вольової переваги (ролі ситуативного лідера); 5) зниження продуктивності спільних дій внаслідок недостатнього управління групою чи його повної відсутності. Для подолання та запобігання розвитку вищенаведених негативних явищ лідерам робочих груп як суб’єктам управління важливо формувати комплекс позитивних цілей відповідно до вищезазначеного переліку: 1) гармонізація групових, парних і партнерських стосунків; 2) недопущення неетичних дій щодо окремих людей або груп людей; 3) відновлення й подальше підтримання повної партнерської рівноваги; 4) етична і повноцінна реалізація ролі ситуативного лідера; 5) підвищення продуктивності спільних дій за допомогою ефективного управління. Прикладами Е. на рівні організацій та великих соціальних систем є: 1) дезорганізація їх внутрішнього середовища, що веде до створення некомфортних умов для роботи і відпочинку співробітників, нехтування їх життєвими інтересами, розвитком і особистісним зростанням; 2) конфліктні стосунки з довкіллям, які додатково негативно впливають на стан внутрішнього середовища організацій. Перед керівниками — суб’єктами управління на цьому рівні постає завдання створити ефективну ієрархію управління організаціями чи великими соціальними системами, які б ефективно впроваджували в життя подвійне завдання ефективної організації внутрішнього середовища керованих систем і водночас налагоджували дружні стосунки співробітництва із довкіллям.

Е. стрімко зростає у двох випадках: під час проведення організаційних змін, а також тоді, коли ці зміни тривалий час не відбуваються. Це слід враховувати й постійно тримати на контролі з метою оптимізації процесу управління організаційними змінами в керованих системах будь-якого рівня.

Словник-довідник для фахівців фармації з питань управління та економіки / За ред. В.П. Черних. — Х., 2001; Толочко В.М., Міщенко І.В. Система основних понять теорії управління: метод. реком. — Х., 2012; Толочко В.М., Міщенко І.В., Великий Д.В. Управління фармацією: Підруч. — Х., 2004; Толочко В.М., Міщенко І.В., Медведєва Ю.П. та ін. Управління на рівні окремої особистості: Метод. реком. — Х., 2012.