ЕНДАРТЕРІЇТ ОБЛІТЕРУЮЧИЙ

ЕНДАРТЕРІЇТ ОБЛІТЕРУЮЧИЙ (лат. endarter(i)itis obliterans < лат. endo — всередині + arteria — артерія) — запалення внутрішніх оболонок артерій, частіше нижніх кінцівок, що проявляється звуженням просвіту артерій, їх тромбозом і порушеннями периферичного кровообігу аж до розвитку ішемічного некрозу.

Існують різні теорії Е.о.: алергічна, нервова, ендокринна, гормональна. Е.о. зумовлює зміну гемодинаміки внаслідок поступового звуження облітерації просвіту серед дрібних артерій. Характерні розростання внутрішньої оболонки артерій і подальший тромбоз. Частіше ураження поширюються в проксимальному напрямку. Тромбоз нерідко виникає й у венах, що супроводжують артерію (хвороба Бюргера). Нервові стовбури вражає вторинний ішемічний неврит. Навколо судин утворюються щільні рубці. Довжина облітерованих ділянок може значно варіювати (від 2 до 20 см). В обхід місця оклюзії розвиваються колатеральні шляхи. Можливий спазм магістральних і колатеральних судин. Класифікація хронічної ішемії нижніх кінцівок ґрунтується на вираженості больового синдрому. I стадія — біль у гомілкових м’язах з’являється при спокійній ходьбі на дистанцію 1 км; ІІА стадія — пацієнт до появи болю може пройти більше 200 м; ІІБ стадія — пацієнт до появи болю може пройти менше 200 м звичайним кроком; III стадія — біль виникає у спокої і при ходьбі до 25 м; IV стадія — з’являються виразково-некротичні зміни нижніх кінцівок. Клінічна картина включає переміжну кульгавість (найчастіший симптом), можливе виникнення болю і некрозу тканин з появою виразок, що не загоюються; відсутня пульсація на магістральних артеріях нижніх кінцівок. Інші симптоми: випадіння волосся, зміна нігтьових пластинок, атрофія м’язів ураженої ноги, збліднення шкіри нижньої кінцівки в піднятому положенні та застійна гіперемія в опущеному.

При Е.о. показані хірургічне втручання та медикаментозна терапія. Призначають спазмолітичні препарати (папаверину гідрохлорид, дротаверин, бенциклан, андекалін, пентоксифілін); гангліоблокатори (димеколонію йодид, гексаметонію бензосульфат); антиагреганти (дипіридамол); нікотинову кислоту, вітаміни групи В, вітамін Е, аскорбінову кислоту; антигістамінні препарати (прометазин, хлоропірамін, клемастин). При III і IV стадії ішемії кінцівки застосовують ПГЕ1 (алпростадил), що дає шанс уникнути ампутації. Інфузія алпростадилу викликає посилення кровотоку через розслаблення тонусу артеріол і сфінктерів прекапілярів, поліпшення мікроциркуляції за рахунок підвищеної гнучкості еритроцитів, гальмування агрегації тромбоцитів й активації нейтрофілів, розчинення кров’яних згустків (посилення фібринолітичної активності), поліпшення доставки та утилізації кисню і глюкози до ішемізованої тканини. Препарат застосовують в/а або в/в по 1–2 ампули на добу; тривалість курсу 3–4 тиж. Фізіотерапія (діадинамічні струми, діатермія поперекової ділянки, баротерапія, бальнеотерапія). Припинення паління — необхідна умова лікування.

Справочник-путеводитель практикующего врача. 2000 болезней от А до Я / Под ред. И.Н. Денисова, Ю.Л. Шевченко. — М., 2003; Терапевтический справочник Вашингтонского университета / Под ред. Ч. Кери, Х. Ли и К. Велтье. — М., 2000.