ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ

ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ — група методів, що базуються на вимірюванні та реєстрації електричних параметрів (електропровідності, потенціалу електрода, кількості електрики, сили граничного дифузійного струму та ін.), величини яких функціонально пов’язані зі значенням концентрацій компонентів, що аналізують. У літературі описано понад 75 Е.м.а. та їх варіантів.

Характерною особливістю Е.м.а. є широкий діапазон визначуваних концентрацій (1–1·10–9 моль/дм3), висока точність та відтворюваність визначень, простота автоматизації аналізу.

Е.м.а. поділяють на три групи: 1 — методи аналізу, пов’язані з перебігом реакцій на електродах; 2 — методи аналізу, не пов’язані з перебігом реакцій на електродах; 3 — методи аналізу, пов’язані зі зміною структури подвійного електричного шару на межі розділу електрод — розчин. До першої групи методів належать різні варіанти потенціометрії, кулонометрії і вольтамперометрії. До другої групи — різні варіанти кондуктометрії і діелектрометрії. До третьої групи належать методи, що базуються на вимірюванні нефарадеївського імпедансу (тензаметрія) і поверхневого натягу на межі поділу електрод — розчин, що аналізують.

У фармацевтичному аналізі найчастіше застосовують електрохімічні методи першої і другої групи для дослідження та аналізу лікарських речовин, БАР, метаболітів у біологічних матрицях, у контролі технологічних процесів та навколишнього середовища.

Агасян П.К., Николаева Е.Р. Основы электрохимических методов анализа. — М., 1986; Номенклатурные правила ИЮПАК по химии. — Т. 4. Аналитическая химия. — М.,1985; Плэмбек Д. Электрохимические методы анализа. — М., 1985; Юинг Г. Инструментальные методы химического анализа. — М., 1989.