ЕКСПРЕС-ДІАГНОСТИКА

ЕКСПРЕС-ДІАГНОСТИКА (англ. express — терміновий + грец. diagnosticos — здатний розпізнавати) — метод аналізу, що дає можливість негайного вивчення об’єкта (як правило, біологічної рідини), не вдаючись до послуг лабораторії.

Ґрунтуючись на вивченні проб біологічних рідин людини і використовуючи найвищі аналітичні технології, лабораторна діагностика сьогодні дозволяє вивчити величезний спектр аналізів — компонентів біологічних матеріалів і пов’язати їх з різними станами людини. Відомі кілька тисяч лабораторних тестів, що застосовуються в багатьох галузях клінічної медицини при різних видах патології. Е.д. почали застосовувати приблизно з 50-х рр. ХХ ст. При цьому в основі методу була візуальна оцінка кольору та його інтенсивності, що виявлялося в ході аналізу на діагностичній смужці. Таку методику перейняла низка фармацевтичних компаній. І незабаром на зміну дослідним зразкам продукції прийшло широке промислове виробництво тест-систем.

Розрізняють такі види методів швидкого аналізу: діагностичний тест — за зміною кольору та його інтенсивності оцінюють наявність досліджуваних компонентів складу біологічної рідини; імуноаналітичний тест дозволяє виявити певні речовини, фіксуючи їх міченим моноклональним антитілом на хроматографічній мембрані. Подальший розвиток цих видів методів швидкого аналізу відбувався за допомогою оптичних приладів — відбивної фотометрії, яка фіксує особливості кольору й об’єктивно його відображає. Системи комп’ютерного аналізу зображення, які застосовують сьогодні, дають змогу відмовитися від візуальної, досить суб’єктивної оцінки. Комп’ютер сприймає зображення, зафіксоване цифровою фотокамерою, аналізує його та видає результат дослідження в цифровій формі на екран і принтер, що дає змогу досягти об’єктивності оцінки. Інший напрям методів швидкого аналізу ґрунтується на застосуванні приладів іншого типу — біосенсорів, які за допомогою біологічних детекторів та електрохімічних пристроїв дозволяють виявити потрібний елемент в матеріалі й у вигляді електричного сигналу певної величини характеризувати концентрацію аналіту, який виявляють.

Методи швидкого аналізу в медицині застосовують при: 1) ургентних станах хворого, що вимагають від медика негайних дій — критичних станах (шок, кома, під час операції та в післяопераційний період), коли лікар повинен миттєво розібратися й приняти необхідне рішення; 2) ситуаціях, коли стан хворого не такий критичний, але лікарю, який знаходиться віч-на-віч із хворим, потрібно щонайшвидше обрати правильний спосіб лікування або здійснювати систематичний контроль за лікуванням (напр. в амбулаторних умовах або в практиці сімейного лікаря).

Методи Е.-д. розроблені для визначення газового складу крові; рівня глюкози в крові; деяких коагулологічних досліджень; встановлення вагітності; діагностики низки вірусних і бактеріальних інфекцій, СНІДу, онкологічних захворювань, хвороби Альцгеймера; визначення хімічного складу і фізичних властивостей сечі тощо.

Исаков В.А., Цодиков Г.В. Сеpологические методы диагностики инфекции Helicobacter pylori: показания к пpименению и пеpспективы использования // Клінічна лаб. діагностика. — 2000. — № 1; Меньшиков В.В. Экспресс-диагностика: Получая выигрыш в скорости, нельзя забывать о контроле // Фармац. вестник. — 2003. — № 7; Ремизов А.Н. Медицинская и биологическая физика. — М., 1996.