ЕКСПЕРИМЕНТ

ЕКСПЕРИМЕНТ (лат. experimentum — спроба, досвід) — 1. Спроба здійснити будь-що дослідним шляхом, на практиці. 2. Форма пізнання об’єктивної дійсності, один з основних методів наукового дослідження явищ. Як метод наукового дослідження, який широко використовується у фармації, Е. — спостереження досліджуваного (викликаного) явища в точно визначених умовах, які дозволяють не тільки стежити за його ходом і керувати ним, а й відтворювати його кожного разу при повторенні цих умов. Від спостереження у природних умовах його відрізняє активний вплив експериментатора на об’єкт дослідження. Основними особливостями експерименту є те, що він: а) дає можливість свідомо розчленовувати предмет дослідження з метою вивчення окремих його сторін (аспектів), особливостей і тенденцій розвитку у «чистому» вигляді; б) не обмежений параметрами часу і простору: дослідник може повторювати експеримент безліч разів, переносити його у бажані просторові рамки доти, доки не отримає бажаного результату; в) дозволяє досліднику на його розсуд у межах можливого змінювати умови існування предмета, посилюючи ті з них, дослідження яких є необхідним; г) дає можливість втручатися у природний перебіг явищ, прискорювати його і таким чином наближати настання певних явищ; ґ) створює необхідні умови для прояву активності дослідника. Нині немає жодної галузі фармацевтичної науки, де б не використовувалися ті чи інші види експериментальних досліджень. У фармації та медицині застосовують такі основні види експериментальних досліджень: а) лабораторні досліди — біохімічні, фармакологічні, гігієнічні, мікробіологічні, фізико-хімічні, технологічні, фармакогностичні та ін. дослідження лікарських речовин, хімічних сполук, рослинної сировини, предметів навколишнього середовища, тканин живого організму і продуктів його життєдіяльності, мікроорганізмів; метою цих Е. є вивчення змін об’єктів дослідження та їх властивостей, які відбуваються під впливом різних факторів, що використовує експериментатор: хімічних, фізичних та ін.; б) психофізіологічні дослідження на людях — Е. для вивчення функцій організму, його окремих систем і органів, а також змін цих функцій під впливом тих чи інших умов і екзогенних та ендогенних факторів; напр. метою клінічних досліджень ліків є вивчення впливу на функціональний стан організму ЛП; в) Е. на тваринах використовують у тих випадках, коли завдання і прийоми експериментального дослідження пов’язані з виникненням глибоких і стійких порушень функцій організму, спричиняють захворювання і смерть піддослідної тварини або зумовлені необхідністю вдаватися до прийомів вівісекції. Е. на тваринах можуть бути гострими і хронічними. У фармації Е. на тваринах широко використовують для проведення доклінічних досліджень ЛП; г) дослідження дослідних зразків або об’єктів у природних умовах — Е., метою яких є: впровадження в медичну практику ЛП або їх нових лікарських форм, створення нових або вдосконалених зразків медичної техніки, дослідження вдосконалених форм лікарського забезпечення населення, розробка доцільної або економічної організаційної структури ФП; ґ) математичне моделювання — метод Е., що базується на побудові математичної моделі процесу або явища, що вивчаються, з наступним рішенням різних варіантів за допомогою електронно-обчислювальної техніки. Основними напрямками використання у фармації методу математичного планування є пошук нових лікарських субстанцій, препаратів або їх лікарських форм, визначення біологічної активності хімічних сполук, пошук зв’язку між хімічною структурою і біологічною активністю, біофармацевтична оцінка ЛП або їх лікарських форм, вивчення фармакокінетики, оптимізація технологічних процесів і апаратів, удосконалення роботи аптечних закладів, маркетингові дослідження. Методологія Е. — загальна структура Е., тобто постановка і послідовність виконання досліджень. Методологія Е. передбачає такі основні етапи: 1) розробка плану-програми Е.; 2) оцінка вимірювань і вибір засобів для проведення Е.; 3) проведення Е.; 4) обробка та аналіз експериментальних даних. При використанні методу математичного моделювання основними етапами Е. є: 1) конструювання моделі; 2) постановка модельного Е.; 3) аналіз отриманих даних.

Георгиевский А.С. Методология и методика научно-исследовательской роботы в медицине. — Л., 1981; Короткий тлумачний словник української мови / Уклад. Д.Г. Гринчишин, Л.Л. Гумецька, В.Л. Карпова та ін. — К., 1978; Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідної діяльності. — К., 2003.