ЕКОЛОГІЯ

ЕКОЛОГІЯ (грец. oikos — дім + logos — слово, учення) наука про взаємозв’язок та взаємовплив живих організмів між собою та із середовищем їх існування. Термін «Е.» вперше вжив австрійський вчений Е. Геккель. Він розумів його як «економіка природи», тобто Е., за Е. Геккелем, повинна займатися вивченням питання забезпечення живих організмів необхідними для існування природними умовами, перш за все харчовими, енергетичними та хімічними ресурсами. Ще до Е. Геккеля німецький вчений А. Гумбольдт, виділивши низку життєвих форм рослин та залежність їх географічного розподілу від кліматичних умов, започаткував на екологічній основі географію рослин. Швейцарець О.П. Декандоль систематизував відомості про вплив на рослини кліматичних, ґрунтових та біотичних факторів (у т.ч. взаємовплив рослин між собою). Російський вчений К.Ф. Рульє розробив низку екологічних принципів, визначень та методів, які зберігають своє значення й дотепер. Перші експериментальні екологічні дослідження були здійснені Н.Ф. Леваковським у Росії в 1868 р. Кілька десятиріч Е. розвивалася переважно у двох напрямках — Е. рослин та Е. тварин, виходячи з практичних потреб сільського, лісового, мисливського та рибного господарства: підвищення продуктивності, регулювання видобутку, акліматизації цінних видів, боротьби із шкідниками та хворобами. Е., як і більшість сучасних наук, розгалужується на низку наукових дисциплін відповідно до конкретизації предмету дослідження. Аутекологія вивчає Е. окремих організмів, популяцій та видів, синекологія — угруповання видів як складової частини біогеоценозу. Предметом дослідження Е. людини є взаємовплив та взаємозв’язок із середовищем існування людини як живої істоти, а також людських спільнот різних рівнів. Прикладна Е. займається втіленням результатів екологічних досліджень з метою охорони навколишнього середовища, поліпшення стану довкілля, умов існування людей в природному та техногенному середовищі, реалізацією на практиці принципу раціонального природокористування в різних сферах людської діяльності, зокрема при виробництві ЛП. Промислова Е. досліджує вплив промислових підприємств (у т.ч. ФП) на довкілля та шляхи мінімізації згубних наслідків цього впливу, виходячи із сучасних потреб та можливостей суспільства. Вплив на здоров’я людини екологічних факторів довкілля, зміненого антропогенною діяльністю, є предметом дослідження медичної Е.

 Бiлявський Г.I., Бутченко Л.I, Навроцький В.М. Основи екологiї. — К., 2002; Коробкин В.И., Передельский Л.В. Экология. — Ростов-на-Дону, 2001; Кучерявий В.П. Екологія. — Львів, 2000; Стольберг Ф.В. Экология города. — К., 2000.