ТРОЯНДА ДАМАСЬКА

ТРОЯНДА ДАМАСЬКА, Rosa damascena Mill. (грец. rhodon — роза < санскр. vrad, zart — лагідний, ніжний; кельт. Rhodd — червоний; damascene від геогр. назви м. Дамаск) — кущ родини розові — Rosaceae; рос. назва — роза дамасская. Стебла Т.д. прямостоячі або трохи відхилені, розгалужені, густо вкриті однаковими міцними прямими сплющеними червонуватими шипами. Листки чергові, 12–15 см завд., непарноперисті; листочки (3–5, рідше 7) яйцеподібно-ланцетні, зарубчасто-пильчасті, зверху блискучі, зісподу опушені, тупуваті, до 4 см завд. Квітки махрові, дуже запашні, у щіткоподібному або щіткоподібно-волотистому суцвітті; пелюстки численні (до 30), широко-обернено-яйцеподібні, на верхівці з неглибокою виїмкою, до основи звужені в короткий нігтик, рожеві або блідо-червоні. Чашолистки (їх 5) виразнопересті, після цвітіння відхилені донизу. Плід — гіпантій, овальний або грушоподібний, червоний. Цвіте у червні.

Рід троянда нараховує близько 1000 видів. Дикоросла Т.д. не зустрічається. Її культивують протягом багатьох століть у АР Крим, Молдові, а також у Болгарії, Франції, Італії та ін. Культивуються форми з червоними і рожевими квітами. Червона Т.д. дає менший вихід ефірної олії, ніж рожева, проте більш урожайна та стійка до холоду, тому широко розповсюджена. Особливо цінним для виробництва ефірної олії є сорт, що має назву «казанликська троянда» (R. damascena Mill f. Trigintipetala), яку виділяють у самостійну таксономічну одиницю — R. Kasanlika Top. Ефірну олію також отримують із сировини інших видів троянди: R. gallica L., R. centifolia L. Багато форм використовують у декоративному садівництві по всій території України.

Для медичних потреб використовують пелюстки Т.д. (Flos Rosae). Збирають їх у суху погоду, як тільки зійде роса. Робити це потрібно якомога швидше, оскільки пелюстки, зібрані в полудневі години, містять ефірної олії на 20–30% менше, ніж зібрані зранку. Сушать сировину в затінку, на відкритому повітрі, або в провітрюваному сухому приміщені. Сухих пелюсток виходить 12–13%. Готову сировину зберігають у щільно закритих банках чи бляшанках. Свіжі пелюстки використовують як сировину для отримання трояндової олії (Oleum Rosae). Невелику кількість трояндової олії отримують методами гідродистиляції, мацерації й анфлеражу, але основним промисловим методом отримання трояндової олії в Україні є екстракція. Квітки троянди екстрагують низькокиплячим органічним розчинником без нагрівання. Потім розчинник відганяють при температурі 45–70 °С і отримують екстракт, який називають конкрет. Для отримання абсолютної ефірної олії конкрет обробляють етиловим спиртом і при охолодженні висаджують основну частину нелетких баластних речовин — жирів, восків та ін.

Пелюстки Т.д. містять ефірну олію (0,02–0,04%), дубильні, гіркі й смолисті речовини, барвник ціанін та інші сполуки. Головними компонентами ефірної олії є гераніол (50–60%), цитронелол (до 22,6%), нерол, евгенол, фенілетиловий спирт, цитраль, ноніловий, коричний та інші альдегіди і стеароптен.

Настій пелюсток має в’яжучу, кровоспинну, протизапальну, протиалергічну дію і застосовується при діареї, гастриті, ентероколіті, зовнішньо — при ангіні, ранах, які важко загоюються.

Трояндова олія має спазмолітичні, протизапальні, антиоксидантні, гепатопротекторні, протиалергічні, літолітичні й жовчогінні властивості, розширяє судини, покращує роботу серця, а при зовнішньому застосуванні виявляє антимікробну і знеболювальну дію та використовується при холециститі, дискінезії жовчних протоків, нирковокам’яній хворобі, бронхіальній астмі. Трояндова вода (Aqua Rosae), яку одержують при дистиляції трояндової олії, має антисептичні властивості й використовується зовнішньо при гінгівіті, блефариті, пародонтозі, дерматиті, а також у косметиці.

Александров А.В., А.В. Улесов и др. Сравнительное изучение химического состава сверхкритических СО экстрактов конкрета розы и розового масла (абсолю) // Химия растительного сырья. — 2008 — № 2; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1992; Специализирана енциклопедія на лечебните растения в България / Главен. ред. С.Д. Николов. — Софія, 2006; Achuthan C.R., Babu B.H., Padikkala J. Antioxidant and hepatoprotective effects of of Rosa damascena // Pharm. Biol. — 2003. — № 5; Basim E., Basim H. Antibacterial activity of Rosa damascene essential oil // Fioterapia. — 2003. — № 4.