ТОКОФЕРОЛУ АЦЕТАТ

ТОКОФЕРОЛУ АЦЕТАТ (Tocopheroli acetas) (2RS,4′RS,8′RS)2,5,7,8-Тетраметил-2-(4′,8′,12′-триметилтридецил)хроман-6-іл ацетат.

С31H52O3                                       Мол. м. 472,7

Tocopheroli acetas.ai

АФІ синтетичного походження. Прозора яскраво-жовта в’язка масляниста рідина, практично нерозчинна у воді, розчинна у 95% спирті, легкорозчинна в ацетоні, хлороформі, етері та жирних оліях. На світлі окиснюється і темніє. Ткип — 168–178 °С. УФ-спектр: λmax=285 нм (0002111 від 42 до 47) 0,01% спиртового розчину; nD=1,4960–1,4985. Зберігають у герметично закритих, заповнених доверху банках із темного скла, в прохолодному, захищеному від світла місці.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції, методом ТШХ у системі діетиловий ефір — циклогексан (20:80), хроматограму проявляють в УФ-світлі або обробляють сумішшю хлоридної кислоти — 0,25% розчин ферум (ІІІ) хлориду в етанолі — 1% розчин хлоргідрату фенантроліну в етанолі (10:40:40); протягом однієї години на хроматограмі спостерігають появу плям, при нагріванні до 80 °С спиртового розчину субстанції з концентрованою нітратною кислотою з’являється інтенсивно-червоне забарвлення, при термічному гідролізі розчином KOH в абсолютному спирті з концентрованою сульфатною кислотою відчувається запах етилацетату; кольорову реакцію з калій гексаціанофератом (III) у лужному середовищі. Кількісно визначають методом газової хроматографії (внутрішній стандарт — 1% розчин дотріаконтану в гексані); методом цериметрії в абсолютному етанолі (індикатор — дифеніламін); колориметрично визначають забарвлений токоферол-хінон, що утворюється при дії на препарат церій (IV) сульфату; колориметрично визначають комплексну сполуку ферум (ІІ) хлориду та токоферолу, що утворюється при дії розчину ферум (ІІІ) хлориду.

Фармакологічна група. A11H A03 — вітамінні препарати (вітамін Е).

Фармакологічні ефекти. Блокує участь кисню в окисненні поліненасичених жирних кислот, бере участь у процесах фосфорилювання. Підтримує нормальну функцію статевих залоз. Гальмує синтез холестерину, знижує потребу міокарда в кисні, покращує кровопостачання тканин, у т.ч. міокарда, та виявляє антиоксидантну дію, перешкоджає підвищенню проникності та ламкості капілярів.

Застосування. гіповітаміноз вітаміну Е, м’язова дистрофія, стани реконвалесценції після перенесених тяжких захворювань, клімактеричні вегетативні порушення, дегенеративні зміни зв’язкового апарату хребта, суглобів і м’язів, посттравматична та постінфекційна міопатія, дерматоміозит, дисменорея, клімакс, гіпофункція статевих залоз у чоловіків, системний червоний вовчак, склеродермія, ревматоїдний артрит, атеросклероз, спазм периферичних судин; неврастенія, гіпертонічна хвороба, стенокардія, серцево-судинна недостатність, захворювання печінки, трофічні виразки, псоріаз, порушення зору, рахіт, гастрит, виразкова хвороба шлунка (див. Антиоксиданти, Вітаміни, Антигіпоксанти).

От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Справочник ВИДАЛЬ. Лекарственные препараты в России. — М., 2001; Швайка О. Основи синтезу лікарських речовин та їх проміжних продуктів. — Донецьк, 2004; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; Тhе Меrc index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. — 13 Ed., 2001. — № 1.