ТІОРИДАЗИНУ ГІДРОХЛОРИД

ТІОРИДАЗИНУ ГІДРОХЛОРИД (Thioridazini hydrochloridum), (R,S)-10-[2-(1-метил-2-піперидил)-етил]-2-(метилтіо)-фенотіазину гідрохлорид.

С21H27ClN2S2                                                 Мол. м. 407,0

Thioridazini hydrochloridum.ai

АФІ синтетичного походження. Білий або майже білий кристалічний порошок, легкорозчинний у воді, метанолі, розчинний у спирті, практично нерозчинний в ефірі; рН 1% водного розчину субстанції 4,2–5,2; ІЧ-спектр, см–1: 1590, 1470, 1230, 1240, 800, 765 (в KBr). Зберігають у щільно закупореному контейнері, у захищеному від світла місці.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; визначають Тпл субстанції; методом ТШХ (у системі розчинників: аміак — пропанол-2 — хлороформ (1:25:74), проявляють послідовною обробкою сумішшю калію йодовісмутату та оцтової кислоти розбавленої (1:10), а потім розчином перекису водню; субстанція дає характерну реакцію на хлориди. Кількісно визначають методом ацидиметрії в середовищі льодяної оцтової кислоти та оцтового ангідриду, кінець титрування визначають потенціометрично.

Фармакологічна група. N05A C02 — нейролептичні препарати.

Фармакологічні ефекти. Антипсихотичний, седативний, протиблювотний, холінолітичний, антидепресивний.

Застосування. Психози, шизофренія, нав’язливі стани, ендогенна депресія, стани психомоторного збудження різного генезу; неврози, які супроводжуються напруженням, збудженням, нав’язливими станами і почуттям страху, тики, психосоматичні порушення; абстинентний синдром при токсикоманіях і хронічному алкоголізмі, психопатоподібна поведінка у дітей (див. Антипсихотичні препарати).

От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х. 2005; Регистр лекарственных средств России. РЛС. Энциклопедия лекарств. — М., 2006; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffart. — London, 1986; Europian Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. — 13 Ed., 2001. — № 1; US 3 239 514 (Sandoz; 8.3.1966; CH-prior. 19.4.1956).