ТИНДАЛЯ ЕФЕКТ

ТИНДАЛЯ ЕФЕКТ — світіння оптично неоднорідного середовища внаслідок розсіяння світла, яке через нього проходить. Т.е. є характерним для дисперсних систем (напр. гідрозолів, аерозолів) із низькою концентрацією частинок дисперсної фази, які мають показник заломлення, що відрізняється від показника заломлення дисперсійного середовища (див. Дисперсні системи). Т.е. може спостерігатися у вигляді світлого конуса на темному фоні (конус Тиндаля) при розгляданні дисперсної системи під певним кутом (зазвичай 90°) до напрямку проходження через неї сфокусованого пучка світла. Механізм розсіяння світла в дисперсних системах різний і залежить від співвідношення розміру частинок а дисперсної фази і довжини хвилі світла λ, яка для видимого світла знаходиться у межах 380–760 нм. Якщо

a<0,1λ, (1)

то розсіяння світла буде релєєвським або пружним (див. Золі). Умова (1) справедлива для високодисперсних систем, розмір частинок дисперсної фази яких не перевищує 76 нм. Якщо розмір частинок знаходиться в діапазоні

0,1λ<a≤λ, (2)

то основною причиною розсіяння світла стає дифракція. Умові (2) відповідають високодисперсні системи з відносно великими частинками дисперсної фази і мікрогетерогенні системи з відносно невеликими частинками, а саме а~38–760 нм. Оптичні властивості дисперсних систем з розміром частинок a>λ визначаються законами геометричної оптики. Т.е. за фізичною природою — те ж саме явище, що й опалесценція (див. Золі). Традиційно перший термін застосовують до інтенсивного розсіяння світла в обмеженому просторі у напрямку променя, що падає, а другий — до слабкого розсіяння світла всім об’ємом системи, що досліджується.

Т.е. лежить в основі оптичних методів виявлення, визначення розміру і концентрації частинок у дисперсних системах (див. Дисперсійний аналіз), які знайшли застосування у фармації.

Зимон А.Д., Лещенко Н.Ф. Коллоидная химия. — М., 2001; Шиц Л.А. Тиндаля эффект. В кн.: Физическая энциклопедия. — М., 1998. — Т. 5.