ТАЛАБАН

ТАЛАБАН Thlaspi L. (грец. thlao — здавлювати, приплющувати + aspis — щит, за формою щитоподібних присплющених плодів і лат. arvense — польовий) — рід трав’янистих однорічних або багаторічних рослин родини капустяних (Brassicaceae). Відомо близько 70 видів роду, найбільш поширений вид — Т. польовий (Thlaspi arvense L.); рос. назва — ярутка полевая. Росте по всій території України як бур’ян на полях і пасовищах, вздовж доріг і біля житла, на лісових галявинах. Однорічна трав’яниста рослина, корінь стрижневий, стебло прямостояче, голе, вгорі розгалужене, 20–50 см завв. Листки чергові: стеблові — сидячі, видовжено-ланцетні, зубчасті, біля основи стрілоподібні, нижні — у прикореневій розетці, довгасто-овальні або оберненояйцеподібні, великозубчасті, звужені біля основи в черешок, рано відмирають. Квітки двостатеві, правильні, дрібні, білі, чотирипелюсткові, зібрані в китицю. Плід — стручечок, на верхівці виїмчастий, крилатий, сірувато-коричневого кольору. Насіння оберненояйцеподібне, темно-вишневе або майже чорне, завд. 1,5–2,25 мм, завш. 1,2–1,5 мм. Уся рослина має виражений запах часнику. Цвіте у квітні–липні. Рослина неофіцинальна. З лікувальною метою використовують траву і плоди. Заготовляють траву під час цвітіння. Зберігають у щільно закритій тарі.

У всіх частинах Т. міститься аскорбінова кислота: у плодах — 442 мг%, у насінні — 477 мг%, у листі — 411 мг%, у коренях — 317 мг%, у стеблах — 175 мг%. У коренях Т. знайдено тіоглікозиди (синігрин, глюкокапарин), гірчичну олію, у складі якої — алілізотіоціанат; у листі — тіамін (0,5 мг%), ефірну гірчичну олію, сапоніни, алкалоїди, флавоноїди, мікроелементи; у траві — флавоноїди (глікозиди кверцетину і кемпферолу), гірчичну олію, тіоглікозиди, синігрин, глюкокапарин; у квітках — сапоніни, флавоноїди; у плодах — алкалоїди. Насіння містить невисихаючу жирну олію (20–33%), у її складі — ерукова (28,6–29,3%), лінолева (18,76%), тетракозенова (11,8–12,9%), ліноленова (11,1–11,2%), ейкозанова (7,6–8,5%), олеїнова (8,0–8,1%), арахідонова (4–4,5%), ейкозадієнова (3,9–4%), пальмітинова (1,5–1,9%), пальмітолеїнова (0,8–1,1%), стеаринова (0,1–0,2%) кислоти; гірчична олія (0,84–1,04%), тіоглікозиди: синігрин (0,46–1,4%), синігрозид, глюкокапарин; алілізотіоціанат, тирозин, тіамін, мікроелементи, лецитин, мірозинат, мірозин.

Трава Т. використовується в нар. медицині: має кровоспинну, спазмолітичну, сечогінну, потогінну, відхаркувальну, в’яжучу, антимікробну, протизапальну, ранозагоювальну дію. Насіння чинить тонізуючу, стимулюючу ЦНС, загальнозміцнювальну дію. Настій трави застосовували для лікування пропасниці, запальних процесів яєчників, стенокардії, жовтяниці, віспи, скарлатини; знижує кислотність шлункового соку, стимулює статеву функцію у чоловіків, прискорює й активізує менструальний цикл, має абортивну дію. Зовнішньо настій трави або свіже подрібнене листя застосовують для лікування ран, виразок. Молоді розеткові листки Т. використовують для приготування вітамінних салатів. Насіння рекомендують при гіпертонії, атеросклерозі, міокардиті, запорі, цукровому діабеті, для стимуляції статевої функції у чоловіків.

Для тварин Т. отруйна, тому вони їдять її тільки до цвітіння. Якщо зелену масу згодовувати дійним коровам, молочні продукти матимуть запах часнику.

Гур’янов Б.М., Олійник С.А. Лікувально-харчові властивості талабану польового (ярутки польової) // Фітотерапія в Україні. — 2000. — № 1; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзінський. — К., 1990; Растительные ресурсы России и сопредельных государств: Ч. 1 — семейства Lycopodiaceae-Ephedraceae, Ч. 2 — Дополнения к 1–7 т. — СПб., 1996.