ТАБЛЕТКОВІ ПОКРИТТЯ

ТАБЛЕТКОВІ ПОКРИТТЯ (ОБОЛОНКИ) залежно від складу і способу нанесення поділяють на такі групи: пресовані (або сухі); плівкові; дражовані (нанесення цукрової оболонки) покриття.

Пресовані покриття здійснюють за допомогою таблеткових машин типу «Драйкота» англійської фірми «Манесті» або вітчизняної РТМ-24-Д. Машина має форму подвоєного агрегата, який складається з 2 роторів. На першому роторі звичайним способом пресуються таблетки-ядра, до складу яких входять лікарські речовини. За допомогою спеціального транспортного пристрою таблетки-ядра подаються на другий ротор, де відбувається нанесення покриття шляхом пресування. Спочатку заповнюється гніздо матриці порцією грануляту, необхідного для утворення нижньої частини (половини) покриття, потім на гранулят спеціальними направляючими з першого ротора подається таблетка-ядро, на яку наноситься покриття. Після фіксації таблетки точно по центру гнізда матриці нижній пуансон трохи опускається, після чого опускається верхній пуансон, який трохи впресовує таблетку-ядро в порцію гранулята, що знаходиться під нею, або створює над таблеткою простір для заповнення другою порцією грануляту. Після подачі цієї порції остаточно формується покриття шляхом пресування, яке здійснюється одночасно верхнім і нижнім пуансонами. На останній стадії здійснюється виштовхування таблетки, яка вже покрита оболонкою.

Плівкові покриття залежно від розчинності поділяють на водорозчинні, покриття, розчинні в шлунковому соку, покриття, розчинні в кишечнику, нерозчинні покриття. У промисловому виробництві існують 3 способи нанесення плівкових покриттів на таблетки: занурення в розчин плівкоутворювальної речовини, нашарування в дражувальному котлі, одержання покриття в суспендованому шарі.

Дражовані покриття здійснюються в дражувальних котлах або обдукторах, які можуть мати кулясту, еліпсоїдну та грушоподібну форму. Форма котла, ступінь його завантаження, швидкість обертання, нахил котла до горизонталі, а також геометрична форма таблеток-ядер значно впливають на якість покриття. Оптимальна швидкість котла — 18–22 об./хв, кут нахилу котла відносно горизонталі — 30–45°, оптимальне завантаження — 25–30% місткості котла.

 ДФУ. — Х., 2001; Чуєшов В.І., Хохлова Л.М., Ляпунова О.О. та ін. Технологія ліків промислового виробництва / За ред. В.І. Чуєшова. — Х., 2003.