ЛЯДВЕНЕЦЬ РОГАТИЙ (Lotus corniculanus L.) — багаторічна трав’яниста рослина родини бобових (Fabaceae) з численними голими лежачими або висхідними стеблами 10–60 см завв. Листки складаються з трьох подовжених листочків з двома прилисниками; яйцеподібні, зелені, іноді мають слабкий сизуватий наліт. Листочки кривного листка суцвіття ланцетоподібні, гоструваті. Квітки 12–16 мм завд., по 2–7 у суцвіттях. Віночок жовтий із ширококруглим звуженим до основи в клиноподібний зубчик прапорцем, човник під прямим кутом зігнутий і дзьобоподібно загострений. Плід — біб, від 1,5 до 3,5 см завд., 2–3 см завш. Кожен плід має від 10 до 50 насінин. Цвіте у травні–вересні, тривалість цвітіння 30 днів. Рос. назва: лядвенец рогатый; нар. назва: буркун. У світовій флорі відомо 80 видів Л. На території СНД зустрічається 12 видів, в Україні найбільш розповсюджені Л. рогатий, кавказький, тонкий, вузький і птахоногий.
Ареал дикорослого Л.р. простягається від Атлантичного узбережжя Європи до Центральної Азії та від Субарктики до Малої Азії та Індії. Рослина завезена до Америки та Австралії. Росте в Європейській частині, на Кавказі, в Казахстані та Середній Азії. Зростає в заплавних і суходільних луках, галявинах, узліссі, в лугових степах та придорожних смугах і насипах. У лугових і степових фітоценозах зростає розсіяно, не домінує. Зацвітає на другий рік життя. Надземна частина Л. містить флавоноїди: кверцетин, кемпферол, астрагалін, ізокверцитрин, кверцитрин, ізорамнетин, морин, морин-3-галактопіранозид, трифолін, гіперозид, популін та ін.; кумарини: скополетин, умбеліферон, ескулетин, ізоскополетин; каротиноїди, вітамін С, протеїн, амінокислоти, дубильні речовини, сапоніни. Листя містить фенолкарбонові кислоти: кумарову, ферулову, кавову, хлорогенову, неохлорогенову; флавоноїди: кемпферол, кверцетин та їх глікозиди; антоціани: дельфінідин, ціанідин. Квітки містять флавоноїди: корнікулатин, кверцетагетин та його 7-метиловий ефір, 3- галактозид госипетину, кверцетин, кемпферол та їх метильні похідні, каротиноїди. Насіння містить глюкозу, галактозу, манозу, фруктозу, 3-галактозид кверцетину, кверцетин, 3,7-диглюгозид кемпферолу, 3,7-дирамнозид кемпферолу, 3-D-глюкозидо-7-рамнозид кемпферолу. В Україні та на Кавказі відвар трави Л.р. застосовується при простудних захворюваннях, зовнішньо вживають як ранозагоювальний та болезаспокійливий препарат. Листя застосовується як ліки з в’яжучою, а квітки — заспокійливою, загальнозміцнювальною та тонізувальною дією. Відвар плодів використовують від головного болю та болю в шлунку і кишечнику. Л.р. дуже цінна кормова рослина, відмінний медонос і декоративна рослина. Квітками Л.р. здавна фарбували тканини у жовтий колір. У НФаУ розроблена технологія отримання препаратів Локорин і Лотус. Локорин — сума фенольних сполук трави Л.р., проявляє хорошу протизапальну, діуретичну, знеболювальну, противиразкову, гепатопротекторну активність; Лотус — ліпофільний екстракт трави Л.р. ранозагоювальної дії.
Бондарчук А.І., Соломаха Т.Д., Ілляш А.М. Атлас медоносних рослин України. — К., 1993; Растительные ресурсы России и сопредельных государств: Ч. 1. — Семейства Lycopodiaceae — Ephedraceae, — Дополнения к 1–7-му т. — СПб, 1996.