ЛІКАР — спеціаліст із закінченою вищою медичною освітою, який має юридичне право займатися медичною (лікувально-профілактичною, санітарно-епідеміологічною) діяльністю. Л. є спеціалістом у різних галузях медицини, напр. терапевт, хірург, акушер-гінеколог, офтальмолог, рентгенолог, невропатолог, психіатр, дерматовенеролог, стоматолог та ін. Первинна спеціалізація Л. здійснюється в інтернатурі (тривалість залежить від конкретної спеціальності. Напр. сімейний Л. — 2 роки, акушер-гінеколог — 1,5 року, дерматовенеролог — 1 рік тощо). Л. має право на підвищення професійного рівня — спеціалізацію та удосконалення кваліфікації, які проводяться у вищих навчальних закладах післядипломної освіти, на спеціалізованих факультетах медичних університетів і курсах підвищення кваліфікації не рідше ніж один раз на 5 років. Л. також постійно підвищує рівень своїх медичних знань у процесі практичної діяльності. Для оцінки кваліфікації та рівня професійної підготовки проводяться атестації, за результатами яких визначається рівень практичних і теоретичних знань лікаря-спеціаліста та присвоюється відповідна категорія (друга, перша або вища).
БЭС. — М., 1997; Краткая медицинская энциклопедия / Гл. ред. акад. Б.В. Петровский — М., 1989. — Т. 1; Энциклопедический словарь медицинских терминов: В 3 т. / Гл. ред. Петровский Б.В. — М., 1982. — Т. 1.