ХЛОРАЦИЗИН

ХЛОРАЦИЗИН (Chloracizinum), гідрохлорид 2-хлор-10-(3-діетиламінопропіоніл)фенотіазину.

C19H22C12ClN2OS                                                Мол. м. 397,4

Chloracizinum.ai

АФІ синтетичного походження. Білий або ледь жовтий дрібнокристалічний порошок, на світлі набуває червоного кольору, легкорозчинний у воді, важко — у спирті, нерозчинний у бензені та етері. Тпл — 171–175 ˚С. Зберігають у щільно закупореному контейнері, у захищеному від світла місці.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; визначають Тпл; розчин Х. при нагріванні з бромною водою забарвлюється в рожевий колір (пербромфенотіазоній іон); при нагріванні водно-спиртового розчину Х. з розбавленою нітратною кислотою розчин стає рожевим; з нітропрусидом натрію Х. утворює маслянистий осад білого кольору; з концентрованою сульфатною кислотою препарат дає малинове забарвлення, що поступово переходить у вишнево-червоне; субстанція дає характерну реакцію на хлорид-іон, після підкислення водного розчину Х. нітратною кислотою. Кількісно визначають алкаліметрично в середовищі хлороформу (індикатор — фенолфталеїн); неводним титруванням у середовищі льодяної ацетатної кислоти в присутності ртуті (II) ацетату (індикатор — кристалічний фіолетовий).

Фармакологічна група. C01D X — вазодилатуючі препарати.

Фармакологічні ефекти. Коронаророзширювальний, антиаритмічний, антиангінальний.

Застосування. Ішемічна хвороба серця (див. Ішемічна хвороба серця).

Бурбелло А.Т., Шабров А.В., Денисенко П.П. Современные лекарственные средства: клинико-фармакологический справочник практического врача. — СПб., 2002; Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; Машковский М.Д. Лекарственные средства. — М., 2005; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed, 2001. — № 1; Martindale. The Extra Pharmacopoeia / 28 Ed, London, 1982.