ЛАУСОНІЯ НЕКОЛЮЧА

ЛАУСОНІЯ НЕКОЛЮЧА (Lawsonia inermis L.; Lawsonia — за ім’ям англійського лікаря Ісаака Лаусона, inermis — від лат. in — не, без + arma — зброя — через відсутність колючок, шпильок, остів і т.п.). Рос. назва: лавсония неколючая; в інших країнах Л.н. також відома як хна, хіна, Ель-хна та дерево резеди. Л.н. належить до родини дербенікових — Lythraceae.

Батьківщина Л.н. — Середземномор’я; культивується в Північній Африці, Азії, Австралії, Єгипті, Індії, тропіках Америки, державах Близького Сходу. Найбільшим постачальником хни є Іран. На Південному березі Криму в Нікітському ботанічному саду в 70-х рр. XX ст. були проведені роботи з інтродукції лаусонії. Насіння було отримане з Ірану, розроблена агротехніка обробки та розмноження хни, вивчені біологічні особливості й господарсько-цінні властивості. Л.н. — це чагарник, може досягати висоти 6–7 м, корінь стрижньовий. Стебло ребристе, чотиригранне. Гілля та стовбур покриті тонкою гладкою коричневою корою з рожевим відтінком. Листки супротивні, короткочерешкові, цілокраї, загострено-яйцеподібні чи яйцеподібно-ланцетні, блискучі, яскраво-зелені, завд. 6–7 см, завш. 3–4 см. Квітки зібрані у складні пірамідальні китиці, розташовані на бічних гілках і на верхівках стебел. Квітки дрібні (1–2 см у діаметрі), пелюстки віночка білого чи рожевого кольору, з міцним приємним запахом, що нагадує запах троянди. Андроцей тетрамірний, має 8 тичинок, розташованих у 2 кола по 4 в кожному, причому тичинки зовнішнього кола супротивні пелюсткам і розвиваються акропетально. Тичинкові нитки довгі, вільні, прикріплені до квіткової трубки нижче пелюстків. Пильовики без придатків, чотиригніздні або чотирилопатеві. У кожній лопаті утворюється по одному пилковому гнізду. Пилок триборозднопоровий, з борознами, що сходяться на полюсах. Запилення перехресне. Плід — коробочка округлої форми, чотирикамерна, в кожній камері численне дрібне коричневе насіння пірамідальної форми. Сировиною є листя — Folia Lawsoniae inermis, яке містить нафтохінони, зокрема лаусон, полісахариди, сапоніни, слизисті речовини, поліфенольні сполуки, кумарини та вітаміни. Квітки містять ефірну олію. Основну фармакологічну дію Л.н. зумовлює лаусон. У чистому вигляді це жовтогарячий порошок, нерозчинний у воді, з Tпл 192 °C і максимумом поглинання при 452 нм.

Lauson.ai

Лаусон

Для Л.н. характерна знеболювальна, жовчогінна, в’яжуча, кардіотонічна та заспокійлива дія. Місцево — використовується при потінні ніг, діатезі, екземі, для лікування гнійних ран, забитих місць і опіків, а також при грибкових ураженнях. У народній медицині Л.н. використовується для лікування лепри, трихомонозу, аменореї, кашлю, для покращання загоєння ран, поліпшення основного обміну. Відвар застосовується при запальних захворюваннях горла і бронхітах. Л.н. входить до складу зборів для зменшення маси тіла і жирових відкладень при ожирінні. Індійськими вченими доведена помірна антибактеріальна активність етанольного екстракту Л.н. відносно Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Micrococcus pyogenes, Shigella sonnei і Pseudomonas aeruginosa. Витяжки з пагонів мають фунгіцидну дію по відношенню до Candida albicans. Виявлена сильна цитотоксична дія хлороформних екстрактів листя Л.н. на деякі карциноми людини. Експериментально доведено, що лаусон і етанольні екстракти рослини інгібували трипсин. Водний екстракт кори Л.н. виявляє гепатопротекторний та антиоксидантний ефекти. Встановлено активність різних екстрактів Л.н. щодо інгібування деяких ферментів (транскриптази малатдегідрогенази та α-глюкозидази). У косметиці листя Л.н. використовується для фарбування волосся, нігтів та інших частин тіла у різні відтінки рудого кольору. Крім фарбування, хна зміцнює волосся та сприяє поліпшенню їх росту. Сучасна косметична промисловість використовує Л.н. у шампунях, фарбах, кондиціонерах і засобах для ополіскування волосся. Ефірну олію квіток застосовують у виробництві губної помади і парфумів. Листя Л.н. використовується для нанесення на шкіру татуювання; вважається, що в основі цього використання лаусонії було лікування шкірних захворювань та ушкоджень, із часом цей процес перетворився на своєрідний ритуал.

 Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения / Под ред. Г.П. Яковлева и К.Ф. Блиновой. — СПб, 2002; Энциклопедия лекарственных растений / Пер. с нем. — М., 1998; Dasgupta T., Rao A.R., Yadava P.K. Modulatory effect of henna leaf (Lawsonia inermis) on drug metabolising phase I and phase II enzymes, antioxidant enzymes, lipid peroxidation and chemically induced skin and forestomach papillomagenesis in mice; Etienne A., Piletta P. et al. Ectopic contact dermatitis from henna. // Contact Dermatitis. — 1997.