ЛАНОЛІН

ЛАНОЛІН Adeps Lanae (Ph Eur), Lanolin (USP), Woolfar (BP), Anhydrous lanolin (CAS № 8006–54–0), син.: Cera Lanal, E 913, Lanolina, lanolin anhydrous та ін. — в’язка, густа, жирна на дотик маса зі слабким специфічним запахом. Л. отримують із вовняного воску, який є продуктом діяльності залоз шкіри овець. Виділення вовняного воску проводять кислотним, флотаційним, екстракційним, сепараторним, флотаційно-кислотним методами. Хімічний склад Л. є досить різноманітним: жирні кислоти (міристинова, пальмітинова, церитинова), складні етери, вільні спирти (n-алкоголі, ізо-алкоголі), вуглеводні (n-алкани), холестерин, ізохолестерин. Л. поганорозчинний у воді, 95% етиловому спирті, добре — в етері, бензолі, хлороформі, частково — в ацетоні; Tпл знаходиться в межах 36–40 °С, щільність при 20 °С становить 1,07 г/см3, рН 6–8, показник заломлення nD40 =1,478–1,482, густина 0,930–0,945 г/см3 при 15 °С, число омилення 94–106, йодне число 18–32, кислотне число не більше 1, водне — 150%, зола >0,15%, сухий залишок після сушіння не більше 1. Характерною особливістю Л. є його здатність абсорбувати значну кількість води (180–200%), гліцерину (140%) і 40% етанолу (70%) за рахунок наявності оксихолестерину. За своїми властивостями Л. схожий на шкірний жир людини.

У фармацевтичній і косметологічній практиці використовують безводний, водний, гідрогенізований, етерифікований спиртами, конденсований із закисом етилену, з високим вмістом холестерину та інші модифікації Л. Найчастіше його застосовують як емульгатор; входить до складу мазевих основ. Л. безводний — густа в’язка маса коричнево-жовтого кольору зі специфічним запахом, який практично нерозчинний у воді, 95% етиловому спирті, добрерозчинний в ацетоні, хлороформі, бензині; Tпл становить 36–42 °С. Л. водний — густа, в’язка маса жовто-білого кольору, яка містить 70% Л. безводного. При нагріванні Л. водного відбувається його розділення на два шари: жироподібний і водний. Л. із високим вмістом холестерину — суміш вовняного воску з вільним холестерином, який має підвищену Tпл і здатність абсорбуватися шкірою людини набагато більше, ніж інші сорти Л. Емульгуюча й пом’якшувальна дія цього сорту Л. залежить від кількості вільного холестерину. З підвищенням його рівня збільшується і терапевтична цінність ЛП. Л. гідрогенізований і етерифікований — воскоподібна маса білого кольору з бурштиновим відтінком і характерним запахом, який добрерозчинний в етанолі та інших органічних розчинниках. Застосовується в косметичних засобах, здебільшого в аерозолях для волосся. За кордоном виробляють рідкий Л., що становить суміш Л. з рициновими, ізопропіловими етерами чи етерами ліноленової кислоти з невеликою кількістю вільних високомолекулярних спиртів. Він має характерний запах і низьку константу плавлення й помутніння. Рідкий Л. отримують різними методами, з яких найпоширенішими є низькомолекулярне фракціонування із розчинників, клатральний метод, а також за допомогою молекулярної дистиляції у вакуумі при підвищеній температурі. Рідкий Л. здатний змішуватися з мінеральними і рослинними оліями, силіконами, пропілентами (особливо з тими, які за хімічною будовою належать до фторпохідних вуглеводнів), гормонами, антисептиками, вітамінами. У фармацевтичній практиці рідкий Л. використовують як розчинник для гексахлорофену, фенілсаліцилату, резорцину. Суміш рідкого Л. і холестерину використовують як основу для мазей, особливо в педіатричній практиці, оскільки він проявляє значно меншу кількість побічних явищ і алергічних реакцій. У косметологічній практиці використовується рідкий Л. у різних косметичних препаратах для волосся (кремах, шампунях). Під його впливом сухе волосся зволожується, стає більш гнучким, еластичним, підвищується його стійкість до розтягнення. Рідкий Л. входить до розчинників, які використовують для зняття лаку з нігтів, запобігає розтріскуванню нігтів і шкіри. Характерною особливістю рідкого Л. є відсутність липкості, а також здатність поглинати воду в 4–5 разів більше, ніж інші сорти Л. При виробництві рідкого Л. отримують тверді й воскоподіні Л. жовтого кольору з легким приємним запахом; їх Tпл на 5–10 °С вища, ніж у звичайного Л. За здатністю поглинати воду вони поступаються вовняному воску і рідкому Л. У фармацевтичній і косметологічній практиці їх застосовують як емульгатори другого роду і стабілізатори емульсійних систем, а також як абсорбційні основи для кремів, різноманітних мазей і лосьйонів, оскільки вони виявляють пом’якшувальну дію на шкіру людини.

Л. застосовують як пластифікатор, емульгатор типу вода/олія (при виготовленні емульсій), а також для виготовлення гідрофобних мазевих основ, супозиторіїв, гелів, кремів, пластирів (крім рідкого Л., оскільки він підвищує адгезію і липкість пластирної маси). У косметологічній практиці Л. використовують як пом’якшувач шкіри після гоління, у барвниках для вій і помад (для послаблення й зняття подразливої дії), у засобах для догляду за волоссям (шампуні); як буфер при нанесенні барвних засобів на поверхню нігтів; у милах як пережирювальна консистентна добавка. Недоліком Л. є його здатність викликати алергічні реакції, окиснюватися й утворювати перекиси, а також специфічний запах, жовтий колір, погана розчинність в оліях. Л. зберігають у герметично закритих банках у прохолодному, захищеному від світла місці. Забороняється зберігати Л. у поліетиленових плівках і відкритих ємкостях.

БМЭ / Под ред. Б.В. Петровского. В 30 т. — М., 1977; Михайлова Г.В., Чижова Е.Т. Медицинские и лечебно-косметические мази. — М., 1999; Перцев И.М., Котенко А.М., Чуешов О.В., Халеева Е.Л. Фармацевтические и биологические аспекты мазей: Монография / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 2003; Технология лекарственых форм. В 2 т. Т. 2 / Р.В. Бобылев, Г.П. Грядунова, Л.А. Иванова и др. / Под ред. Л.А. Ивановой. — М., 1991; Цагареишвили Г.В., Башура Г.С., Ляпунов Н.А. Ланолин и его производные в фармацевтической и косметологической практике. — Тбилиси, 1976.