БЮДЖЕТНА СИСТЕМА

БЮДЖЕТНА СИСТЕМА — сукупність бюджетів усіх рівнів, яка регулюється правовими нормами і формується на єдиних принципах згідно з місцевим устроєм та адміністративно-територіальним поділом України. Б.с. в Україні до 2001 р. була визначена Законом України «Про бюджетну систему України». Його друга редакція була прийнята у 1995 р. Перша редакція Закону, прийнята у 1991 р. одночасно з оголошенням незалежності, юридично зафіксувала створення власної бюджетної системи. І тільки у 2002 р. був прийнятий бюджетний кодекс, згідно з яким Б.с. України включає державний бюджет, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, місцеві бюджети. Місцеві бюджети за адміністративним рівнем поділяються на: обласні, міські (для міст місцевого та районного підпорядкування з районним поділом), бюджети міст (для міст обласного та районного підпорядкування без районного поділу), селищ, районів у містах.

Велику роль в оцінці бюджету відіграє зведений бюджет України. Зведений бюджет України — це сукупність показників усіх бюджетів, які входять до складу Б.с. України. До зведеного бюджету входять державний, обласний, бюджет АР Крим, бюджет м. Києва і м. Севастополя. Крім цього, існують зведені бюджети областей, в які входять зведений обласний бюджет, зведений бюджет районів та зведений бюджет міст обласного призначення. До зведеного бюджету районів входять районний бюджет, бюджет міст районного призначення, сільський бюджет. До зведеного бюджету міст обласного призначення входять міський бюджет, бюджет районів міста. Державному бюджету України належить провідне місце у Б.с. Через нього здійснюються фінансові витрати на: соціальну сферу, економіку, науку, управління та виконання інших функцій держави, перерозподіл частини фінансових ресурсів держави між АР Крим, областями та містами. Принципи Б.с. містять: 1. Принцип єдності. Він означає наявність єдиного розрахунку доходів та витрат кожної ланки Б.с., забезпечується єдиною правовою базою, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку та звітності. 2. Принцип збалансованості — це право на здійснення витрат бюджету, які повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період. 3. Принцип самостійності. Державний бюджет і місцеві бюджети є самостійними. Державний бюджет не несе відповідальності за бюджетні обов’язки органів самоврядування. Так само обласні органи самоврядування не відповідають за бюджетні зобов’язання один за одного, а також за бюджетні зобов’язання держави. 4. Принцип повноти бюджету полягає у відображенні в бюджеті всіх надходжень та витрат бюджету. 5. Принцип ефективності — при складанні та виконанні бюджету всі учасники Б.п. повинні отримати максимальний результат при використанні визначеного бюджетного обсягу грошових засобів. 6. Принцип обґрунтованості — формування бюджету на реальних показниках економіки. 7. Принцип цільового використання бюджетних коштів — усі грошові засоби повинні використовуватися відповідно до бюджетного призначення. 8. Принцип справедливості — бюджетна система будується на основі справедливості при розподілі багатства між громадянами та територіальними спільнотами. 9. Принцип прозорості — державний та місцевий бюджети затверджуються публічно та доводяться до відома відповідних територіальних громад. 10. Принцип відповідальності учасників — кожний учасник процесу несе відповідальність за свою діяльність або бездіяльність на кожній діляниці бюджетного процесу.

Базилевич В.Д, Баласт рик Л.О. Державні фінанси / За заг. ред. В.Д. Базилевича. — К., 2002; Закон України «Про Державний бюджет України» // Офіційний вісник України. — 2002. — № 2.