БРОНХОЛІТИКИ (лат. broncholytica < грец. bronchos — дихальне горло + lysis — розчинення; син.: бронходилататори) — ЛП, що знижують тонус гладких м’язів бронхів і в такий спосіб усувають їх спазм, зменшують клінічні прояви синдрому бронхообструкції.
Бронхолітичну дію мають ЛП таких фармакологічних груп: 1) стимулятори адренорецепторів: прямі α+β-адреноміметики — епінефрин; непрямий α+β-адреноміметик — ефедрин; β1,2-адреноміметики — ізопротеренол; селективні β2-адреноміметики — орципреналін, сальбутамол, фенотерол, тербуталін, тулобутерол, кленбутерол, сальметерол, формотерол; 2) блокатори α1-адренорецепторів — празозин, доксазозин; 3) М-холінолітики — атропін, іпратропію бромід, тровентол, окситропію бромід, репратропію бромід, совентол; 4) ксантини — теофілін, амінофілін (еуфілін), дипрофілін; 5) препарати глюкокортикоїдних гормонів (інгаляційні глюкокортикоїди) — беклометазон, будесонід, флунісолід, флютиказон; 6) препарати кромогліцієвої кислоти — натрію кромоглікат, недокроміл натрію; 7) блокатори лейкотрієнових рецепторів — зафірлукаст, монтелукаст; 8) інгібітори ліпооксигенази — зіулетон.
Б. використовуються для лікування синдрому бронхіальної обструкції різного походження: алергічного, інфекційного, який виник унаслідок фізичного перенапруження або вдихання холодного курного повітря. Препарати підбираються індивідуально залежно від клінічної форми та тяжкості захворювання. Для купірування нападу бронхообструкції використовуються неселективні і селективні β2-адреноміметики, теофілін, ін’єкційні глюкокортикоїди. Препарати кромогліцієвої кислоти застосовуються лише для профілактики нападів.
Гажев Б.Н., Виноградов Т.А., Мартынов В.К. Лечение болезней органов дыхания у взрослых и детей. — СПб, 1997; Машковский М.Д. Лекарственные средства: В 2 т. — М., 2000; Михайлов И.Б. Клиническая фармакология. — СПб, 2002.