БОРЩІВНИК ЄВРОПЕЙСЬКИЙ

БОРЩІВНИК ЄВРОПЕЙСЬКИЙ — Heracleum sphondylium L. (лат. Heracleum походить від імені Геракла завдяки міцному стеблу) — дво- або багаторічна трав’яниста рослина родини селерових (Apiaceae); рос. назва: борщевик европейский; нар. назви: божа рука, борщівка, борщ, щербач. Б.є. має товстий м’ясистий, багатоголовий, зовні жовтий, усередині білий корінь, стебла прямостоячі, порожнисті, ребристі, слаборозгалужені, до 120 см завв.; листки тричірозсічені, з лопатевими або перистороздільними, нерівнозубчастими сегментами; нижні — довгочерешкові, верхні — майже сидячі, зі здутими піхвами; квітки — білі або червонуваті, у складних зонтиках; плід — двусім’янка. Цвіте в червні–серпні. Розповсюджений в Європейській частині. На території України росте в Карпатах. Зустрічається на лісових луках, по чагарниках, на галявинах. Сировина не офіцинальна в Україні.

Основні діючі речовини Б.є. — вуглеводи (умбеліфероза), ефірна олія 0,05–0,59%, до її складу входять α-пінен, β-пінен, мірцен, оцимен, карвеол, карвакрол, борнеол, п-цимен, α-феландрен, лімонен, γ-терпінен, β-каріофілен, гумулен, транс-β-фарнезен, α-фарнезен, гермакрен D, α-бергамотен. Корені Б. є. містять вуглеводи (цукроза); поліацетиленові сполуки: (9Z)-гептадецен-9-діїн-4,6-ол-8, (2Z, 9Z)-гептадекадієн-2,9-діїн-4,6-ол-8, (9Z)- гептадецен-9-діїн-4,6-он-8, (2Z, 9Z)-гептадекадієн-2,9-діїн-4,6-он-8; кумарини: умбеліферон, скополетин, сфондин, пімпінелін, бергаптен, ксантотоксин, ізопімпінелін, ізобергаптен, фелоптерин, аптерин, орос.л, (+)-біакангеліцин. У стеблах виявлені кумарини (фелоптерин, сфондин, ксантотоксин); антоціани (3-ксилозилгалактозид ціанідину). Листя Б.є. містить ефірну олію 0,02–0,03%, до її складу входять мірцен, α-пінен, цинеол, карвакрол, борнеол, деканол, октанол; кумарини: фелоптерин, бергаптен, ксантотоксин, умбеліферон; флавоноїди: кверцетин, кемпферол; вітаміни: аскорбінова, фолієва кислоти; суцвіття — кумарини: фелоптерин, сфондин, ксантотоксин, умбеліферон. У плодах Б.є. виявлені: ефірна олія — 0,3–3,0%, до її складу входять октанол, октилацетат, ефіри етанолу, гексанолу, октанолу, оцтової, капронової, каприлової, масляної та лауринової кислот, α-пінен, β-пінен, мірцен, лімонен, транс-β-оцимен, транс-β-фарнезен, гермакрен D; аліфатичні альдегіди, складні ефіри: 1-октаналь, 1-доденканаль, пропіл-2-метилбутират, 2-метилпропіл-2-метилбутират, 2-метилбутил-2-метилбутират, ізоамілгексаноат, ізопентенілгексаноат, п-гексилгексаноат, 1-октилбутират, 1-децилацетат, 1-октилгексаканоат, матилоктадеканоат; ароматичні сполуки: 1-бутилгексилбензол, 1-пропілгептилбензол, 1-етилоктилбензол, 1-метилнонілбензол, 1-пентилгексилбензол, 1-пентилгептилбензол, 1-бутилгептилбензол, 1-пропілоктилбензол, 1-пентилоктилбензол, 1-метилдодецилбензол, 1-етилдодецилбензол; стероїди: β-ситостерин; кумарини: фелоптерин, бергаптен, пімпінелін, сфондин, ксантотоксин, умбеліферон, ізопімпінелін, ізобергаптен, імператорин, біакангеліцин, біакангелікол, ангеліцин, скополетин, гераклесол, мармезин; флавоноїди: кверцетин, 3-рутинозид кверцетину; вищі аліфатичні вуглеводні: н-пентакозан, н-гептакозан, н-октакозан, н-нонакозан, н-триаконтан, н-гентриаконтан; вищі аліфатичні спирти: цериловий; жирна олія 23,9%, до її складу входять кислоти (у %): пальмітинова — 5,0, стеаринова — 0,6, олеїнова — 12,2, петрозелінова — 56,3, лінолева — 24,9, ліноленова — 0,4.

Б.є. має в’яжучу, жовчогінну, седативну, спазмолітичну, знеболювальну, протимікробну, відхаркувальну дії, покращує апетит і травлення. Настій або відвар коренів у народній медицині застосовують при епілепсії, бронхіальній астмі, гастритах, ентеритах, дизентерії. Зовнішньо — для лікування фурункулів, дерматомікозів. Розпарене листя прикладають у вигляді знеболювальних припарок при ревматичному болю. Ізопімпінелін, що міститься в Б.є., викликає лізис хромосомів лімфоцитів крові. Свіжий сік Б.є. під дією сонячного світла викликає опіки. Корені, листя, черешки вживають в їжу в свіжому вигляді та для приготування супів. Кормова рослина. Медонос.

Лікарські рослини / Відп. ред. М. Гродзинський. — К., 1990; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Rutaceae — Eleagnaceae. — Л. 1988; Смик Г.К. Корисні та рідкісні рослини України. — К., 1991.