БІСАКОДИЛ

БІСАКОДИЛ (Bisacodylum), 4,4′-(2-піридилметилен)дифеніл діацетат.

C22H19NO4 Мол. м. 361,4

bisakodil.eps

АФІ синтетичного походження. Білий або майже білий кристалічний порошок практично нерозчинний у воді, розчинний в ацетоні, помірнорозчинний у спирті, малорозчинний в ефірі. Розчиняється у розведених мінеральних кислотах. Тпл =131–135 °С. УФ-спектр: λmax=248 нм (A1m.ai=632–672) в суміші метанолу і розчину калію гідроксиду, λmax=264 нм (A1m.ai=274) в 0,1 М розчині кислоти хлористоводневої, λmax=246 нм (A1m.ai=618) в 0,1 М розчині натрію гідроксиду. Зберігають у добре закупореній тарі у захищеному від світла місці.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; методом ТШХ; за Тпл; УФ-спектр розчину речовини в суміші метанолу і розчину калію гідроксиду має λmax при 248 нм (A1m.ai= 632–672) і плече за довжини хвилі ≈290 нм. Кількісно визначають методом ацидиметрії в неводному середовищі (кислота оцтова безводна) потенціометрично.

Фармакологічна група. A06AG02, А06АВ02 — проносні препарати.

Фармакологічні ефекти пов’язані з розщепленням препарату в кишечнику до речовин, які подразнюють рецептори слизової оболонки переважно товстого кишечнику, проносна дія настає через 4–8 год.

Застосування. Хронічні запори різної етіології, метеоризм, очищення кишечнику перед діагностичними та хірургічними маніпуляціями. Лікарські форми — таблетки, ректальні супозиторії, драже.

Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Регистр лекарственных средств России. РЛС — Энциклопедия лекарств. — М., 2003; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed., A, 2001.