БІРЖА

БІРЖА (нім. Bёrse < лат. bursa — гаманець) — спеціально утворена господарська організація, де здійснюється купівля-продаж валюти (валютна Б.), цінних паперів (фондова Б.), масових товарів і сировини, які продаються за стандартами та зразками (товарна Б.), оцінка кількості та якості робочої праці (Б. праці). Б. є постійно діючим оптовим ринком, який функціонує на певному місці відповідно до встановлених правил торгівлі та регламенту. Б. є юридичною особою, діє на засадах самоврядування і господарської діяльності, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунок в установах банку, печатку зі своєю назвою. Товарна Б. не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку. Б. операції дозволяється здійснювати тільки членам Б. або брокерам, зареєстрованим на Б. відповідно до її статуту. Б. може надавати широке коло консультаційних, складських, страхових, транспортних та інших послуг. В Україні на товарній Б. тимчасово здійснюються і такі операції, як реалізація експортних квот, котирування акцій підприємств. Особливістю торгівлі на Б. є те, що торгівля здійснюється не самими продавцями або покупцями, а їхніми представниками — Б. посередниками (в Україні це брокери і дилери). В останні роки Б. широко використовують електронні торги (напр. за системами «метчинг», «акцепт» або «звітність»). Б. з’явились у ХV–ХVI ст. у Нідерландах, Італії, Англії. Розквіт Б. припадає на другу половину ХIХ ст. і пов’язаний із розвитком капіталістичного виробництва та збільшенням обсягів торгівлі, транспорту, зв’язку. Перша Б. в Росії була заснована Петром I у 1703 р. у Санкт-Петербурзі. У 1917 р. їх вже було більше 100. У 30-ті роки ХХ ст. Б. на території Радянського Союзу були ліквідовані. З розвитком ринкових відносин на території СРСР почався процес організації Б. Першою була зареєстрована в 1990 р. Московська товарна біржа (МТБ), протягом 2–3 років кількість Б. зросла до 500. У подальшому діяльність Б. була впорядкована, їх кількість різко зменшилася, багато Б. перетворилися на торгові дома, брокерські контори та інші торгово-посередницькі структури. В економічно розвинутих країнах світу функціонує невелика кількість Б. Так, лише по одній Б. у Швеції, Швейцарії, Нідерландах, у Великобриатнії — 5, у США — 11 фондових і 30 товарних Б. Такі Б. розташовуються лише у великих ділових центрах, таких, як Нью-Йорк, Чикаго, Лондон, Ліверпуль, Токіо, на них працюють тисячі брокерів. На кінець ХХ ст. в Україні функціонувало близько 80 Б., у т.ч. понад 60 товарних, у 2000 р. — близько 40 товарних Б.
На початкових етапах функціонування домінували Б. реального товару (обов’язок його продажу одразу після проведення торгів). Сьогодні таких Б. зовсім мало, а на зміну їм прийшли ф’ючерсні (строкові) Б., на яких Б. торги проводяться на ще не виготовлений (вирощений, виготовлений, видобутий) товар. Для Б. характерна купівля-продаж масових товарів, які продаються за стандартними (установленими сортами) або за стандартними зразками (зерно, цукор, вовна, бавовна, кава, каучук, метали). Б. торгівля — природний регулятор цін. Основними функціями Б. є: організація Б. зборів для проведення публічних торгів; розробка Б. контрактів; Б. арбітраж; цінова функція Б.; Б. хеджирування або страхування; функція гарантування виконання угод та інформаційна функція. Організація Б. торгівлі під час проведення Б. сесії впливає на стабільність та ліквідність Б. ринку. Форми організації Б. торгівлі залежать від стану відповідного ринку, а саме — від його глибини, ширини та кон’юнктури. Виділяють такі характерні ознаки класифіації Б.: вид Б. товару (товарні або товарно-сировинні, фондові та валютні; принцип організації (публічно-правові або державні, приватно-правові та змішані); правовий статус; склад учасників Б. торгів (закриті й відкриті); номенклатура товарів, які є об’єкт. Б. торгу (універсальні або загального типу і спеціалізовані); місце і роль у міжнародній торгівлі (міжнародні і національні); сфера діяльності; переважний вид біржових угод (реального товару, ф’ючерсні, тверді, опційні, змішані або пролонговані). Типова схема організаційної структури Б. включає біржовий комітет (раду директорів), комітет з правил Б. торгівлі, комітет стандартів і якості товарів, реєстраційний комітет, арбітражну комісію, депозитарій, брокерський відділ (маклеріат), інформаційно-довідковий відділ, котирувальну комісію, розрахункову (клірингову) палату. Контролюючим органом Б. є контрольна (ревізійна) комісія, яка обирається загальними зборами членів Б. Фармацевтичні та аптечні підприємства використовують Б. для орієнтації та прогнозування змін у світовій та вітчизняній економіці, чинники яких суттєво можуть впливати на кон’юнктуру фармацевтичного ринку та інноваційну діяльність. Найбільш різкі зміни цін на нафту та нафтопродукти, зерно, метал, деревину, курсів основних валют тощо, які є основою для синтезу основних та допоміжних речовин у виробництві ліків, виробництві фармацевтичного обладнання, матеріалів або виробів медичного призначення, транспортного переміщення товарів тощо, можуть призвести до підвищення цін на окремі види фармацевтичної продукції, зменшення її виробництва, змін структури експорту — імпорту, банкрутства деяких підприємств. На фондових Б. відбувається ринкова оцінка фармацевтичних підприємств, їх привабливості для інвесторів та акціонерів. Через механізми фондової Б. змінюються власники підприємств, відбувається об’єднання фармацевтичних корпорацій, зміна інноваційного та виробничого спрямування. Б. праці (фонди зайнятості) для працівників фармацевтичних та аптечних підприємств виступають як додатковий інструмент соціальної захищеності та оцінки їх суспільної необхідності в конкретний час. Державне регулювання Б. діяльності в Україні здійснюють: Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України, Міністерство фінансів України, НБУ, Державна фіскальна служба України. Припинення діяльності Б. відбувається за рішенням загальних зборів членів Б., а також за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Закон України «Про товарну біржу»; Господарський кодекс України; ЦК України; Закон України «Про цінні папери і фондову біржу»; Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. чл.-кор. НАНУ М. Попович. — К., 2001, Львів, 2001.