БІЗНЕС-ІНКУБАТОР

БІЗНЕС-ІНКУБАТОР — структура, що спеціалізується на створенні умов для ефективної діяльності інноваційних фірм, які реалізують оригінальні науково-технічні проекти. Це здійснюється шляхом надання цим фірмам матеріальних (перш за все наукового обладнання та приладів), інформаційних, консультаційних та інших ресурсів та послуг. У світовій практиці відома низка варіантів організаційних форм взаємодії науки та виробництва у фармацевтичній галузі. Вони формуються на базі дослідних лабораторій, великих фармацевтичних компаній, торгових комплексів, банків тощо. У літературі широко використовуються різні назви такої структури: «Інкубатор», «Бізнес-інкубатор», «Науковий центр», «Бізнес-інноваційний центр». У цілому — це багатофункціональний комплекс, який забезпечує сприятливі умови для ефективної діяльності малих інноваційних фірм. Такі фірми можуть отримувати різного роду послуги, до яких належать: оренда приміщень, прокат науково-технічного обладнання на необхідний період, консультації з економічних та юридичних питань, фінансові послуги, послуги у сфері охорони та захисту інтелектуальної власності, оформлення бізнес-планів, документів, експертиза інноваційних проектів, пошук партнерів та інвесторів, проведення маркетингових та патентних досліджень при розробці ЛП, пошук і вибір постачальників субстанцій, інформаційне та рекламне забезпечення. Діяльність Б.-і. досить ефективна. Їх розвиток не потребує бюджетних асигнувань. Б.-і. — це комерційна організація: окупність витрат забезпечується за рахунок його участі в майбутніх прибутках малих фірм. Доходи Б.-і. складаються із таких джерел: 1) орендна плата, яка надається фірмам на пільгових умовах (приміщення, обладнання, дослідне виробництво та ін.); 2) надання на пільгових умовах правових, рекламних, інформаційних та інших послуг; 3) участь у прибутку тих фірм, в які Б.-і. вклав свої засоби в тій чи іншій формі. Тривалість перебування фірми в Б.-і. становить в середньому 3 роки. У подальшому фармацевтичні малі фірми розвиваються самостійно або переходять на інші форми інноваційних організаційних структур.

Існують фірми-інкубатори трьох типів. Перший тип — безприбуткові. За кордоном — це найбільш розповсюджений тип Б.-і. Безприбуткові фірми-інкубатори субсидуються місцевими організаціями, які заінтересовані у створенні робочих місць та в економічному розвитку регіону. Орендна плата, яку сплачують фірми-інкубатори, від 15 до 50% нижча середнього рівня. Орендаторами можуть бути промислові та дослідні фармацевтичні фірми, торгові підприємства (аптеки). Другий тип — прибуткові. Це приватні організації, які не пропонують пільгові тарифи за послуги, але вони надають орендаторам широкий спектр висококваліфікованих послуг, платять лише за ті, які безпосередньо були використані у практичній роботі. Третій тип формується як філії вищих навчальних закладів. Вони надають найбільш ефективну допомогу фірмам, які виконують роботи у галузі високих технологій, напр. біотехнології, генної інженерії та ін. У цьому випадку орендна плата може бути високою, але вона включає можливість користуватися університетськими лабораторіями, технологічним обладнанням, комп’ютерними технологіями, бібліотекою, отримувати консультації провідних спеціалістів вищого навчального закладу.

В Україні процес розвитку Б.-і. не отримав широкого розповсюдження, що пов’язано з політичними та економічними причинами і загальною нестабільністю. Проте при деяких навчальних закладах та в регіонах України вже створені Б.-і. Інноваційні Б.-і. діють при технічних університетах Львова, Дніпропетровська та Києва. У 1996 р. в Івано-Франківську створено Українсько-Канадський бізнес-центр.

Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчун В.С. Інновації: Теорія, механізм, розробки та комерціалізації. — К., 2003; Денисюк В.А. Розвиток інноваційних територіальних структур як важливої складової української інноваційної системи // Економічний часопис, 2003. — № 7; Хаустов В., Панфілова Т. Інноваційні процеси в Україні: реалії і перспективи розвитку // Економіст. — 2002. — №3.