БЕЛАДОНА

БЕЛАДОНА Atropa L. (наук. назва — Atropa — від імені Атропи, однієї з трьох мойр з давньогрецької міфології) — рід багаторічних рослин родини пасльонових (Solanaceae); рос. назви: беладонна, красавка; нар. назви: сонний одур, скажена ягода, вишня скажена, красуха. Рід поєднує 4–5 видів, з яких на території країн СНД росте 2–3.

Б., що росте в Піренеях, в Андалузьких або Бетських горах, описана як Б. бетийська (чи іспанська) — Atropa baetіca Jack.; Б. загострена — Atropa acumіnata Roy. — з жовтими квітками поширена в Індії, у Гімалаях і на Гіндукушу. Копетдагські рослини з жовтими квітками і плодами були описані як Б. жовтувата (Atropa lutescens Blіnovsky et Shalyt), а через певний час перейменовані на Atropa komarovіі Blіn. et Shal.

Офіцинальними видами є Б. звичайна — Atropa belladonna L. (італ. bella — красива + donna — жінка, прекрасна жінка) і Б. кавказька — Atropa caucasіca Kreyer. Б. кавказька відрізняється від Б. звичайної тільки відсутністю залозистого опушення і більш слабкою пігментацією віночка.

Б. звичайна — багаторічна трав’яниста рослина 60–130 см (до 2 м) завв. Має товсте, багатоголове кореневище. Стебло зелене чи бруднувато-пурпурне пряме соковите, угорі вилоподібнорозгалужене, залозистоопушене. Листки до 15–20 см завд., короткочерешкові, яйцеподібні чи яйцеподібно-еліптичні, загострені, цілокраї, у нижній частині стебла чергові, на квітконосних пагонах зближені попарно, один з них більший. Квітки одиничні, великі, пониклі, розташовані в пазухах листків на залозистоопушених квітконіжках. Чашечка п’ятироздільна, біля плодів трохи збільшена. Віночок трубчасто-дзвоникоподібний 20–35 мм завд., коричнево-фіолетовий чи червоно-бурий (рідше жовтий), з п’ятьма короткими, переважно тупими лопатями. Цвіте у червні–серпні. Плід — куляста блискуча соковита ягода чорного кольору з фіолетовим соком. Дикоросла Б. поширена в Західній і Південній Європі, на узбережжі Атлантики й Середземномор’я, на Балканах, у Малій Азії. Росте від Великобританії до Східних Карпат, від Іспанії, Греції, Румунії на півдні до Данії на півночі. Крім Європи, Б. росте на Кавказі, в Ірані, Афганістані, Пакистані (аж до Гімалаїв), Північній Африці, завезена в США. В Україні дикоросла Б. зустрічається в основному в Карпатах (Закарпатська область), зрідка — у Прикарпатті. Вона росте невеликими групами в букових лісах, на просіках, галявинах, вирубках, узліссях, берегах річок, серед чагарників на висоті від 300 до 1000 м над рівнем моря. Росте Б. також у лісах Подільської височини Кримських гір. Рослина занесена в Червону книгу України. Б. культивують як промислову культуру в багатьох країнах Європи у т.ч. в Україні (у Криму), Азії й Америки.

Як ЛРС використовують листя, траву, корені Б. — Radix, Folium, Herba Belladonnae. Сушать траву і листя швидко в сушарках при температурі 40 °С, корені можна сушити на повітрі. При повітряному сушінні листки при змінній вологості дуже швидко відволожуються, сушіння затягується, а це приводить до розкладання алкалоїдів.

Б. містить біологічно активні тропанові алкалоїди, головним чином (–)-гіосцинамін (у коренях — 0,4%, листі — 0,14–1,2%, стеблах — 0,2–0,65%, квітках — 0,24–0,6%, нестиглих плодах — 0,19%, стиглих плодах — 0,7%, насінні — 0,23–0,33%), атропін, N-оксид гіосцинаміну, (–)-гіосцин або скополамін, апоатропін (атропамін), беладонін, тропін, хеларадин, сліди нікотину. Листя Б. містять тропову кислоту у вільному стані, а також леткі основи: N-метилпіролін, N-метилпіролідин, піридин, тетраметилдіамінобутан; оксикумарини, стероїди (β-ситостерин), фенолкарбонові кислоти і їхні похідні (хлорогенова кислота), щавлева і леукатропова кислоти, флавоноїди: (7-глюкозидо-3-рамнозилгалактозиди і 7-глюкозидо-3-рамнозилглюкозиди кверцетину і кемпферолу, метилкемпферол, 7-метилкверцетин), аліфатичні вуглеводні (н-нонакозан), спирти, танін. У Німеччині виведений гібрид із вмістом алкалоїдів у листі до 2,6%. Максимальна кількість алкалоїдів у листі Б. накопичується під час бутонізації і цвітіння рослини.

belladonna.eps

Атропін Скополамін

Крім похідних тропану, в коренях Б.з. накопичуються норпсевдотропанові алкалоїди — калістегіни. У коренях Б. містяться також піролідиновий алкалоїд кускгігрин (беларадин), леткі азотвмісні сполуки у вигляді основ (N-метилпіролідин, N-метилпіролін, піридин), знайдені тритерпеноїди і кумарини: скополетин і його 7-глюкозид скополін, ескулетин, метилескулетин (служить для ідентифікації речовин, отриманих з Б.), умбеліферон. З насіння Б. виділені стероїдні глікозиди спіростанового типу, названі атропозидами A, B, C, D, E, F, G і H.

З сировини Б. виготовляють сухий екстракт, настойку беладони, беластезин, бесалол, белалгін, бекарбон, белатамінал, краплі зеленіна, белоїд, акліман, беласпон, супозиторії Анузол та Бетіол.

Активність препаратів Б. визначається, головним чином, її основним алкалоїдом — атропіном. Він належить до холінолітичних ЛП, що блокують в основному М-холінорецептори; має виражені нейрогенні і спазмолітичні властивості, пригнічує функцію залоз (зменшується слино- і потовиділення), зменшує утворення шлункового соку і соку підшлункової залози. Препарати Б. застосовують як спазмолітичні і болезаспокійливі ЛП при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, хронічних гіперацидних гастритах, захворюваннях жовчовивідних шляхів і жовчного міхура, а також при деяких формах панкреатитів, жовчнокам’яній і сечокам’яній хворобах, кишкових коліках та інших захворюваннях, що супроводжуються спазмами гладких м’язів, а також як протиотруту при отруєнні морфіном і грибами. Відзначено лікувальний ефект препаратів Б. також при бронхіальній астмі, гіперсекреції потових і слізних залоз. В офтальмології атропін (0,5–1% розчини) застосовують для розширення зіниці з діагностичною метою і при терапії запальних захворювань (ірит, іридоцикліт, кератит тощо).

Б. — отруйна рослина, тому заготівля, переробка, зберігання і застосування потребують запобіжних заходів. При перших ознаках отруєння (почервоніння обличчя, розширення зіниць, зменшення потовиділення, прискорення пульсу, сухості у роті) потрібно терміново викликати лікаря і надати першу долікарняну допомогу.

Дикорастущие полезные растения России / Отв. ред. А.Л. Буданцев, Е.Е. Лесновская. — СПб, 2001; Куцик Р.В., Зузук Б.М., Недоступ А.Т., Пецко Т. Белладонна обыкновенная. Atropa belladonna L. // Провизор. — 2003. — № 21; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Caprifoliaceae — Plantaginaceae. — Л., 1990.