ХІЛОМІКРОНИ

ХІЛОМІКРОНИ — найбільші ліпопротеїнові частки, діаметр яких становить від 100 до 1000 нм; містять переважно гліцериди, а також невелику кількість фосфоліпідів, вільного холестеролу, естерів холестеролу і білка. Основною функцією Х. є перенесення по кров’яному руслу харчових тригліцеридів з кишечнику, де відбувається їхнє всмоктування. Концентрація Х. у плазмі крові зазвичай досягає максимуму через 3–6 год після прийому жирної їжі, а потім поступово знижується. Швидкість видалення цих частинок з плазми крові досить висока — час їх напівжиття становить менше 1 год. У здорових людей, які голодували впродовж 12 год, Х. не виявляють. Білки є мінорним компонентом Х. (1–2%), але відіграють основну функціональну роль. Це твердження стосується у першу чергу апобілка В48, оскільки в плазмі крові пацієнтів з деякими видами гіперліпопротеїнемії, зумовленої спадковими порушеннями синтезу апобілка В, Х. повністю відсутні. У Х. лімфи від 5 до 20% білкового компонента представлено апобілком В48, а інша частина — апобілками А та С. При потраплянні з лімфи у кров Х. втрачають апобілок А, але набувають апобілки С та Е, які постачають їм ліпопротеїн високої щільності. Припускають, що практично весь апобілок С надходить до Х. саме у такий спосіб.

Біологічна хімія / Л.М. Вороніна, В.Ф. Десенко, Н.М. Мадієвська та ін. — Х., 2000; Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни. — К., 1993; Губський Ю.І. Біологічна хімія. — К.–Тернопіль, 2000.