БАКАЛАВР

БАКАЛАВР (лат. baccalaureus — абітурієнт < bacca laureates — увінчаний лавром) — один із чотирьох освітньо-професійних рівнів підготовки фахівців з вищою освітою.

У середні віки університети присвоювали студентам це звання після завершення ними першого етапу навчання. У Росії та Україні Б. називали викладачів духовних академій. У кінці XVIII ст. цей ступінь отримували випускники Вчительського інституту при Московському університеті. В Україні ступінь Б. (поряд із молодшим спеціалістом, спеціалістом та магістром) передбачений Законом України «Про освіту» (1996). За рівнем підготовки Б. вище молодшого спеціаліста.

Б. — фахівець, який на базі повної середньої освіти здобув у вищому навчальному закладі поглиблену загальнокультурну підготовку, фундаментальні та професійно орієнтовані знання та вміння, необхідні для праці або подальшого навчання та використання їх у певній сфері діяльності. Термін навчання Б. становить до 4 років і присвоюється вищими навчальними закладами (університетами, академіями, інститутами та коледжами) після складання студентами державних іспитів.

БСЭ: В 30 т. — М., 1970. — Т. 2; Юридична енциклопедія: В 6 т. — К., 1998. — Т. 1.