ВЛАДА

ВЛАДА — можливість і здатність впливати на поведінку людей, змінювати ставлення людини або групи, спрямовувати їх на досягнення цілей організації.

В управлінні В. необхідна, вона доповнює формальні повноваження керівника. Реально абсолютної В. не існує, бо неможливо впливати на всіх людей в усіх ситуаціях. Чим більша залежність однієї особи від іншої, тим більша В. цієї іншої особи. В організації не тільки керівник має В. над підлеглими, але й підлеглі можуть мати В. над керівником. Провізор аптеки може явно чи приховано блокувати виконання посадових обов’язків та окремих доручень, виконувати їх неякісно або невчасно, що може бути наслідком багатьох чинників, зокрема проявом невдоволення умовами праці, стилем керівництва завідувача, тиском з його боку тощо. Завідувач аптеки залежить від виконання роботи підлеглими, від того, наскільки якісно, в яких обсягах, за який час виконують робочі завдання. Ефективний керівник повинен підтримувати баланс В., який буде достатнім для досягнення мети організації, але не викликатиме у підлеглих негативних проявів. Теорія менеджменту розглядає 5 базових джерел (форм) В.: 1) примушування, вплив через страх; 2) винагорода; 3) експертиза (коли керівник має високий рівень знань, досвіду, його вказівки виконуються без заперечень); 4) закон, право прийняття рішення (керівник користується традиційною владою, підлеглий переконаний, що керівник має право віддавати розпорядження); 5) як приклад: харизма (ґрунтується на силі особистих якостей та стилі керівника). Останнім часом з’явилися ще 2 форми В.: інформація (можливість доступу до необхідної та важливої інформації, вміння використовувати її для впливу на підлеглих); зв’язки (здатність керівника впливати на інших, користуючись зв’язками із впливовими особами, що утверджується за допомогою легенд та пліток). У менеджменті В. та її джерела тісно пов’язані з лідерством. Керівник може ефективно впливати за допомогою переконання на підлеглих та їх залучення до прийняття рішень. До конкретних засобів управлінського впливу належать емоційні («зараження», наслідування) та раціональні засоби (повчання, переконання, прохання, погроза, підкуп, наказ).

У суспільно-правовому аспекті В. у державі розгалужується на гілки: законодавчу, виконавчу, судову. Іноді засоби масової інформації (телебачення, преса, радіо тощо) за їх здатність впливати на суспільство в цілому, формувати його загальну думку відносять до четвертої гілки В.

Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. — М., 1992; Мнушко З.М., Діхтярьова Н.М. Менеджмент та маркетинг у фармації. Ч. I. Менеджмент у фармації / За ред. З.М. Мнушко. — Х., 1998.