ВІСНАГА МОРКВОПОДІБНА

ВІСНАГА МОРКВОПОДІБНАВІСНАГА МОРКВОПОДІБНА, амі зубна — Visnaga daucoides Gaertn. або Ammі vіsnaga L. (італ. назва рослини vіsnaga; грец. daucos — морква + oіdes — подібний; грец. ammі) — рослина родини селерових (Apiaceae). Росте в Середній Азії, Північній Африці, Південній Європі. Культивується на Північному Кавказі, у Молдові, в Україні.

Дворічна, у культурі однорічна, сильно гілляста, гола, трав’яниста рослина до 100 см завв. Корені стрижневі, білі, дерев’янисті, слабкорозгалужені. Стебло прямостояче, округле, слабкоборозенчасте. Листки чергові, піхвові, двічі- або тричіперисторозсічені на тонкі загострені часточки. Суцвіття — густий складний зонтик діаметром 6–10 см. Квітки дрібні з неприємним запахом. Віночок білий п’ятипелюстковий. Крайові пелюстки дещо збільшені. Плід — яйцеподібний або довгастояйцеподібний, голий, гладкий вислоплідник 2–2,3 мм завд., який розпадається на 2 мерикарпії, що злегка вигнуті, зеленувато-бурі з ниткоподібними світлими ребрами. Цвіте в червні–серпні, плодоносить у серпні–вересні. Росте у солонцевих степах і на сухих схилах.

Офіцинальна сировина — плоди В.м. — Fructus Ammi visnagae. Допускається використання зрілих і незрілих плодів. У плодах В.м. містяться кумарини: самідин, віснадин, дигідросамідин, мармезин, (±)-келактон, (-)-келактон, 8-гідрокси-5-метоксипсорален, ксантотоксин, амідин; хромони: келін, віснагін, вісамінол, аміол; флавоноїди: акацетин, кверцетин, кемпферол, рамнезин, 3-сульфат рамноцитрину, 3-сульфат рамнетину, 3-сульфат ізорамнетину; жирна олія — 15,3–19,2%, у складі якої кислоти: пальмітинова — 3,8%, стеаринова — 0,4%, петрозелінова — 65,4%, олеїнова — 9,7%, лінолева — 15,8%; у коренях — поліацетиленові сполуки; кумарини: похідні дигідросеселіну — 0,03%; хромони: келін, віснагін; у наземній частині міститься ефірна олія — 0,1%; у стеблі — флавоноїди: 7-глюкозид і 3-рутинозид ізорамнетину; хромони: келін, віснагін; у листках — кумарин: умбеліферон; флавоноїди: мірицетин, кверцетин, кемпферол, 3-глюкозид, 3-ксилозилгалактозид, 3-рамнозилглюкозид і ксилозилглюкозилгалактозид мірицетину, 3-рутинозид і 3-глюкозид кверцетину, 3-глюкозид і 3-рутинозид кемпферолу, 3-рутинозид ізорамнетину, 3-сульфат рамноцитрину, 3-сульфат рамнетину, 3-сульфат ізорамнетину; у суцвітті — кумарини: похідні сеселіну — 1,6%, віснадин, дигідросамідин; у квітках — хромон келін; флавоноїди: 3-рутинозид кемпферолу, рутин, ізокверцитрин, астрагалін, 3-ксилозилглюкуронід, 3-ксилозилглюкозид і 3-рамнозилглюкозид мірицетину, 3-сульфат рамноцитрину, 3-сульфат рамнетину, 3-сульфат ізорамнетину. Келін міститься в коренях, стеблах, листках і променях зонтика. Залежно від місця зростання хімічний склад В.м. змінюється.

Плоди — джерело одержання спазмолітичних препаратів: келіну, який використовують при бронхіальній астмі, стенокардії, шлунково-кишковому спазмі, та Авісану — при нирковій коліці, нирковокам’яній хворобі, гострому та хронічному циститі. На відміну від нітрогліцерину, келін не блокує гострих нападів стенокардії, тому не є засобом невідкладної допомоги. Келін розширює вінцеві судини, збільшує кровотік у 2–3 рази, розслаблює гладкі м’язи бронхів, сечовивідних шляхів, кишечнику, жовчних шляхів, матки; заспокійливо впливає на ЦНС. Сума кумаринів виявляє протипухлинну активність. В експерименті сік з листків має діуретичну та проносну дію. Плоди придатні як прянощі. Корені їстівні. Медонос.

Максютина Н.П., Комиссаренко Н.Ф., Прокопенко А.П. и др. Растительные лекарственные средства. — К., 1985; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Rutaceae — Elaeagnaceae. — Л., 1988.