ВИТРАТИ У ФАРМАКОЕКОНОМІЦІ

ВИТРАТИ У ФАРМАКОЕКОНОМІЦІ — матеріальні та нематеріальні витрати, пов’язані з лікуванням і/або профілактикою захворювання. Витрати вимірюються у грошовому еквіваленті. При проведенні фармакоекономічних досліджень витрати на курс лікування та/або профілактику захворювання поділяються на певні групи.

Прямі витрати (direct costs), безпосередньо пов’язані з наданням медичної допомоги, поділяють на медичні (direct medical costs) та немедичні (direct non-medical costs). Прямі медичні витрати несе система охорони здоров’я при лікуванні пацієнта з певним захворюванням (витрати на діагностику захворювання, вартість ЛП на курс лікування, витрати на усунення побічної дії ліків у разі її виникнення, вартість професійних послуг медичних працівників та ін.).

Прямі медичні витрати поділяють на: 1) фіксовані витрати (fixni costs) — витрати на лікування, діагностику і профілактику захворювання, встановлені у певній медичній установі: витрати установчі, що пов’язані з утриманням медичної установи і не залежать від застосування конкретної технології (витрати на опалення, водопостачання та ін.); стандартні, що встановлені на конкретну медичну технологію для даної установи і незначно змінюються залежно від індивідуальних особливостей хворого (вартість певного лабораторного методу обстеження хворого, прийнята разова, добова та курсова дози й ін.); 2) варіабельні витрати (variable costs), що пов’язані з біологічною варіабельністю хворих у популяції, з їх індивідуальними особливостями (витрати, що виникають при зміні дози відповідно до віку та маси тіла хворого, при усуненні алергічних реакцій на препарат та ін.); 3) середні витрати (average costs) — комплексна стаття витрат на лікування й обстеження хворого при застосуванні певної схеми лікування, що виражена в середній вартості; 4) маргінальні витрати (marginal costs) — різниця у витратах при лікуванні певного захворювання двома різними методами, один з яких є більш сучасним. Прямі немедичні витрати, пов’язані з лікуванням хворого й відшкодовуються безпосередньо хворими, або їх рідними, або суспільними службами та організаціями, або спонсорами (вартість доставки хворого до медичного закладу особистим несанітарним транспортом, витрати на взуття та одяг для перебування в лікарні та ін.).

Непрямі витрати (indirect costs) — витрати, які пов’язані з непрацездатністю хворого під час лікування, а також з відсутністю на робочому місці його родичів, вимушених доглядати хворого. Непрямі витрати виявляються передусім у недоотриманні заробітної плати хворим і/або родичами, що доглядають за ним у період його непрацездатності. Неможливість брати участь у виробничому процесі призводить до недоотримання прибутку підприємством, де працює хворий, а також суспільством у цілому (зменшення виробничої продукції внаслідок відсутності працівника на робочому місці, зменшення надходження податків). До непрямих витрат також належать витрати, пов’язані з необхідністю соціального забезпечення хворих, а також виплати відповідно до листа непрацездатності, пенсії за інвалідністю та виплати, пов’язані зі смертю хворого.

Необчислювальні витрати (intangible costs) — витрати, що неможливо визначити у вартісних показниках, пов’язані з особливостями захворювання, його проявами у хворих (біль і страждання, що відчуває пацієнт під час лікування); описуються словесно та оцінюються за допомогою показників якості життя.

Клинико-экономический анализ (оценка, выбор медицинских технологий и управление качеством медицинской помощи) / Под ред. П.А. Воробьева. — М., 2004; Яковлева Л.В., Бездетко Н.В., Герасимова О.А. та ін. Фармакоэкономика / Под ред. Л.В. Яковлевой. — Х., 2007.